Космос - ст. 44

Космічний телескоп Джеймса Вебба заглянув у хаос галактики Колесо Воза, відкривши нові подробиці про зореутворення та центральну чорну діру галактики. Потужний інфрачервоний погляд "Вебба" дозволив отримати це детальне зображення Колеса Воза та двох невеликих галактик-компаньйонів на тлі багатьох інших галактик. Зображення дозволяє по-новому поглянути на те, як змінилася галактика Колесо Воза за мільярди років.

За допомогою інфрачервоного спектрографа відкрито суперземлею з масою у приблизно вчетверо більшою за масу Землі, яка розташована поблизу зони життєпридатності своєї зірки-червоного карлика. Така планета, можливо, здатна утримувати воду на своїй поверхні та стане важливою метою майбутніх спостережень для перевірки можливості існування життя навколо зірок малої маси.

На основі знімка від космічного телескопа Джеймса Вебба отримано покращену модель розподілу маси галактичного скупчення, яке множинно лінзує далекі галактики.

Космічний телескоп Хаббла показав тріо галактик різноманітних форм.

Дзета Змієносця ймовірно була викинута з місця свого народження внаслідок потужного зоряного вибуху. Новий погляд рентгенівської обсерваторії "Чандра" допомагає більше дізнатися про історію цієї зірки.

В галузі дослідження чорних дір завжди відбувається щось нове та захопливе.

Дослідження показало, що відмінності між світловими сигнатурами активних галактичних ядер не можуть бути пояснені лише тим, чи відбувається їх спостереження через тор або повз нього: коли чорна діра живиться з високою швидкістю, енергія здуває пил та газ.

В Чумацькому Шляху знайдено найважчу з відомих на сьогодні нейтронну зорю. Вона — "чорна вдова", що поїдає свого партнера; і можливо має верхню межу маси для нейтронних зірок.

Раніше було оголошено про виявлення надзвичайно компактної "єдиної у своєму роді" системи з трьох зірок, і виникло питання про те, як може утворитися така унікальна комбінація з бінарного набору зірок і зірки більшого розміру навколо бінара.

Дослідники вперше виявили, що внутрішня схожа на пончик структура центральних ядер яскравих галактик у далекому Всесвіті може надавати "анізотропний" вплив на газ, розподілений у широкій області навколо них.