Космос - ст. 38

Навколо обертових чорних дір можуть утворюватися хмари з надлегких частинок. Дослідники припускають, що ці хмари можуть залишати характерний відбиток на гравітаційних хвилях, які випускаються бінарними чорними дірами.

Космічний телескоп Хаббла представив недалеке від нас кулясте скупчення, яке має дещо відмінне від більшості подібних до нього.

Відкриття нейтронної зірки, що випромінює незвичайні радіосигнали, переписує наше уявлення про такі унікальні зоряні системи.

У вчених, які вивчають космос, є улюблена філософія, відома як "принцип посередності", яка по суті припускає, що в Землі, Сонці або галактиці Чумацький Шлях немає нічого особливого у порівнянні з рештою Всесвіту.

На цьому знімку, зробленому космічним телескопом "Хаббл", зображено галактику NGC 3631 типу Спіраль з грандіозною структурою.

Дослідники найточніше відновили ранню історію кількох астероїдів. Їхні результати показують, що рання Сонячна система була більш хаотичною, ніж вважалося.

Виявлено раніше не помічену скарбницю масивних чорних дір — в карликових галактиках, що дозволяє зазирнути в історію життя надмасивної чорної діри в центрі нашої галактики.

NGC 3718 — спіральна галактика з незвичайно викривленою формою, яка із Землі виглядає як пухка та відзеркалена латинська літера "S", з тонкою ниткою темного пилу, що звивається через неї.

Ця разюча пара на знімку — еліптична галактика NGC 541 і незвичайна зореутворювальна неправильна карликова галактика, відома як Об′єкт Мінковського (блакитний об′єкт ліворуч знизу від NGC 541).

Майже половина зірок розміром із Сонце — бінари. Згідно з новим дослідженням, планетарні системи навколо бінарних зірок можуть відрізнятися від планет навколо одинарних зірок, що вказує на нові цілі у пошуку позаземних форм життя.