На поверхні Ганімеда виявлено солі та органічні речовини

За допомогою космічного апарату “Юнона” на поверхні найбільшого супутника Юпітера виявлено мінеральні солі та органічні сполуки, які могли бути винесені з глибинного океану.

Про це розповідає НАСА, передають OstanniPodii.com.

Дані для відкриття були отримані спектрометром “Інфрачервоний картограф юпітеріанських аврор” (JIRAM) на борту космічного апарату під час його близького прольоту крижаного супутника.

Результати дослідження, які можуть допомогти вченим краще зрозуміти походження Ганімеда та склад його глибинного океану, опубліковано 30 жовтня в журналі Nature Astronomy.

Ганімед, що перевершує за розмірами планету Меркурій, є найбільшим із супутників Юпітера та давно представляє великий інтерес для вчених у зв′язку з наявністю величезного внутрішнього водного океану, прихованого під його крижаною корою. Попередні спектроскопічні спостереження, проведені космічним апаратом "Галілео" та космічним телескопом "Габбл", а також Дуже великим телескопом Європейської південної обсерваторії, натякали на наявність солей та органіки, проте просторова роздільна здатність цих спостережень була занадто низькою для того, щоб зробити висновок.

7 червня 2021 року "Юнона" пролетіла над Ганімедом на мінімальній висоті 1046 км. Незабаром після моменту зближення прилад JIRAM отримав інфрачервоні зображення та інфрачервоні спектри (по суті, хімічні відбитки матеріалів, засновані на тому, як вони відбивають світло) поверхні супутника.

Створений Італійським космічним агентством прилад JIRAM призначався для зйомки інфрачервоного випромінювання (невидимого неозброєним оком), що виникає в глибині Юпітера, і дослідження метеорологічного шару на глибині до 50-70 км під хмарними вершинами газового гіганта. Прилад також використовували для вивчення рельєфу супутників Іо, Європи, Ганімеда і Каллісто (відомих як галілеєві супутники на честь їх першовідкривача Галілея).

Дані JIRAM щодо Ганімеда, отримані під час прольоту, досягли безпрецедентної просторової роздільної здатності для інфрачервоної спектроскопії -- понад 1 км на піксель. За його допомогою вчені "Юнони" змогли виявити й проаналізувати унікальні спектральні особливості не-водно-льодових матеріалів, включно з гідратованим хлоридом натрію, хлоридом амонію, бікарбонатом натрію і, можливо, аліфатичними альдегідами.

"Присутність амонійних солей свідчить про те, що Ганімед у процесі свого формування міг накопичувати матеріали, досить холодні, щоб конденсувався аміак", - сказав Федеріко Тозі, співдослідник "Юнони" з Національного інституту астрофізики в Римі й провідний автор опублікованої роботи. "Карбонатні солі можуть бути залишками льодів, багатих вуглекислим газом".

Дослідження інших юпітеріанських світів

Попереднє моделювання магнітного поля Ганімеда показало, що екваторіальна область супутника, аж до широти близько 40 градусів, захищена від енергійного електронного й тяжкоіонного бомбардування, створюваного пекельним магнітним полем Юпітера. Добре відомо, що присутність таких потоків частинок негативно впливає на солі та органіку.

Під час прольоту в червні 2021 року JIRAM охопив вузький діапазон широт (від 10 до 30 градусів північної широти) і ширший діапазон довгот (від мінус 35 до 40 градусів східної довготи) у півкулі, зверненій до Юпітера.

"Ми виявили найбільшу кількість солей і органіки в темних і світлих ділянках на широтах, захищених магнітним полем", - сказав Скотт Болтон, головний дослідник "Юнони" з Південно-Західного дослідницького інституту в Сан-Антоніо. "Це дає змогу припустити, що ми спостерігаємо залишки глибоководного океанічного розсолу, який досяг поверхні цього замерзлого світу".

Ганімед -- не єдиний юпітеріанський світ, повз який пролетіла "Юнона". Супутник Європа, під крижаною корою якого, як вважають, міститься океан, також був у полі зору "Юнони" -- спочатку в жовтні 2021 року, а потім у вересні 2022 року. Тепер у поле зору "Юнони" потрапив Іо.

Наступне зближення з цим вулканічним світом заплановано на 30 грудня, коли космічний апарат наблизиться до поверхні Іо на відстань 1500 км.

• Ганімед