Екзопланети - ст. 5

Астрономи виявили незвичайну планетну систему, в якій велика газова планета-гігант обертається навколо невеликої зірки-червоного карлика TOI-5205, що ставить під сумнів давні уявлення про формування планет.

Недавно відкрита екзопланета може бути гідною для пошуку ознак життя: якщо на ній збереглася атмосфера, то є великі шанси, що на великій площі її денного боку була б рідка вода й придатні для життя умови.

Дослідники вперше підтвердили наявність екзопланети - планети, що обертається навколо іншої зірки, - за допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб". Планета, офіційно класифікована як LHS 475 b, майже точно такого ж розміру, як наша власна - її діаметр становить 99% від діаметра Землі.

Міжнародна група вчених виявила наявність двох планет з масами, схожими на земні, на орбіті навколо зірки GJ 1002, червоного карлика, розташованого недалеко від Сонячної системи. Обидві планети знаходяться в зоні життєпридатності зірки.

Астрономи виявили докази того, що у двох екзопланет, які обертаються навколо червоного карлика, вода становить більшу частину їхнього об′єму. Розташовані в планетній системі на відстані 218 світлових років у сузір′ї Ліри, вони не схожі на жодну з планет у нашій Сонячній системі.

Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) "забив ще один гол": отримав детальний молекулярний та хімічний портрет неба над далеким світом.

За допомогою Дуже великого телескопа (VLT) астрономи виявили найважчий елемент, коли-небудь знайдений в атмосфері екзопланет — барій.

При пошуку землеподібних світів навколо інших зірок, замість того, щоб шукати "блідо-блакитну точку", описану Карлом Саганом, нове дослідження показує, що може мати більше шансів на успіх полювання на сухі, холодні "блідо-жовті точки".

Нове дослідження висуває припущення, що використовувані моделі для розшифровки спектральної інформації не відповідають точності та якості даних, отримуваних від космічного телескопа Джеймса Вебба.

На близькій орбіті навколо холодної, тьмяної зірки вчені знайшли кам′янисту планету, яка розташована на достатній відстані від своєї зірки, щоб потенційно утримувати воду рідкою на своїй поверхні.