Екзопланети - ст. 2

За допомогою космічного телескопа Джеймс Вебб (JWST) астрономи дослідили екзотичну атмосферу екзопланети LTT 9779 b, рідкісного "надгарячого Нептуна".

Астрономи зазирнули в атмосферу планети за межами Сонячної системи, вперше склавши карту її 3D-структури. Вони виявили потужні вітри, що переносять хімічні елементи, такі як залізо й титан, створюючи надскладні погодні умови в атмосфері планети.

Комп′ютерне моделювання привело дослідників до висновку, що зорі-білі карлики, які раніше вважалися негостинними для екзопланет зі здатністю підтримувати життя, насправді можуть мати у своїх зонах життєпридатності планети з порівняно помірним кліматом.

Виявлено надзвичайно потужні вітри, що дмуть на екваторі гігантської екзопланети WASP-127b. Досягаючи швидкості до 33 000 км/год, вітри утворюють найшвидший реактивний потік такого типу, коли-небудь виміряний на планетах.

Планета розміром з Нептун, TOI-3261 b, обертається на дуже близькій орбіті навколо своєї зорі. Це лише четвертий об′єкт такого типу, знайдений коли-небудь, і він може допомогти у розумінні того, як формуються такі планети.

Величезна планета з довгою назвою — IRAS 04125+2902 b — насправді ще зовсім немовля: їй лише 3 мільйони років. А оскільки такі молоді світи зазвичай приховані дисками уламків, це наймолодша планета серед відкритих наразі за допомогою панівного методу виявлення планет.

Космічний телескоп "Габбл" і космічний апарат "Нові горизонти" одночасно націлилися на Уран, що дозволило вченим зробити пряме порівняння планети з двох дуже різних точок зору.

Астрономи відкрили екзопланету, що обертається навколо зорі Барнарда. Вона має щонайменше половину маси Венери, рік на ній триває трохи більше ніж три земні дні. Також є натяки на існування ще трьох екзопланет на різних орбітах навколо зорі.

Використовуючи космічний телескоп імені Джеймса Вебба (JWST), команда міжнародних астрономів відкрила нові деталі атмосфери WASP-107 b — екзопланети з надзвичайно низькою щільністю, роздутої через приливне нагрівання.

Дослідники розробили нову модель, яка пояснює формування планет-гігантів, таких як Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Модель дає глибше розуміння процесів формування планет і може розширити розуміння нами планетних систем.