Екзопланети - ст. 4

Астрономи виявили нову загрозу для життя на подібних до Землі планетах: тривалу фазу після вибуху наднових, під час якої їхнє інтенсивне рентгенівське випромінювання може впливати на планети, розташовані на відстані понад 100 світлових років.

Зорі, що містять порівняно велику кількість важких елементів, створюють менш сприятливі умови для виникнення складного життя, ніж зорі з низьким вмістом металів.

Міжнародна дослідницька група уперше в науці застосувала точну астрометрію, а потім пряму візуалізацію, для відкриття нової планети за межами Сонячної системи.

Астрономи опублікували нові зображення системи HD 169142 у ближньому інфрачервоному діапазоні, що дало змогу підтвердити наявність протопланети, яка формується в цій системі.

Як припускають дослідники, випромінювана зіркою плазма відхиляється магнітним полем екзопланети; далі взаємодія збурює магнітне поле зірки та породжує аврори на зірці та радіохвилі.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба виміряно теплове випромінювання найвнутрішньої планети системи TRAPPIST-1, що знаходиться за 40 світлових років від нас.

За допомогою космічного телескопа "Джеймс Вебб" точно визначено особливості силікатних хмар в атмосфері далекої планети. Протягом 22-годинного дня її атмосфера постійно піднімається, перемішується й переміщається, піднімаючи гарячіший матеріал нагору та виштовхуючи вниз холодніший.

Дослідники встановили, що на деяких супутниках екзопланет, які перебувають у “вільному плаванні”, досить тривалий час може існувати вода у рідкому стані.

У новому дослідженні стверджується, що на припливно заблокованих планетах, в їхній межі між постійними денними й нічними областями потенційно може підтримуватися позаземне життя.

Шукаючи життя в інших місцях Всесвіту, вчені традиційно враховують наявність рідкої води на поверхні планети. Але замість того, щоб текти у вигляді океанів і річок, більша частина води на планеті може бути замкнена в породах глибоко в її надрах.