Екзопланети - ст. 3

Кожні 30,5 годин маленький і кам′янистий лавовий світ скидає кількість матеріалу, еквівалентну масі Евересту.

Астрономи виявили найбільш багатообіцяльні ознаки можливого існування біосигнатур за межами Сонячної системи, хоча й зберігають обережність.

Отримані космічним телескопом "Джеймс Вебб" дані свідчать, що планета занурилася в зорю, а не зоря розширилася й потім поглинула її.

Як показало дослідження, в атмосферах молодих планет розміром від Землі до Нептуна вода й газ реагують між чобою під впливом інтенсивного тепла та тиску.

Космічний телескоп імені Джеймса Вебба отримав прямі зображення кількох планет-гігантів у знаковій планетній системі, виявивши у них сильні ознаки вуглекислого газу.

Вчені визначили новий багатонадійний спосіб виявлення життя на далеких планетах, орієнтуючись на світи, які зовсім не схожі на Землю, і гази, які рідко беруться до уваги при пошуку позаземного життя.

Свіжий погляд на минулі дані показує, що екзопланети з Юпітеро-подібною масою сформувалися набагато раніше, ніж пропонують наявні моделі планетоутворення.

За допомогою космічного телескопа Джеймс Вебб (JWST) астрономи дослідили екзотичну атмосферу екзопланети LTT 9779 b, рідкісного "надгарячого Нептуна".

Астрономи зазирнули в атмосферу планети за межами Сонячної системи, вперше склавши карту її 3D-структури. Вони виявили потужні вітри, що переносять хімічні елементи, такі як залізо й титан, створюючи надскладні погодні умови в атмосфері планети.

Комп′ютерне моделювання привело дослідників до висновку, що зорі-білі карлики, які раніше вважалися негостинними для екзопланет зі здатністю підтримувати життя, насправді можуть мати у своїх зонах життєпридатності планети з порівняно помірним кліматом.