Екзопланети - ст. 3

Згідно з новим дослідженням, третина планет навколо M-карликів можуть мати такі орбіти, які убезпечать їх від приливного нагрівання.

Названа LP 791-18 d, ця планета може зазнавати вулканічних вивержень так само часто, як і супутник Юпітера Іо, найбільш вулканічно активне тіло в нашій Сонячній системі; а на постійно нічній стороні планети могла б існувати рідка вода.

Команда вчених отримала нове уявлення про атмосферу "міні-Нептуна" - представника поширеного в галактиці класу планет, але про які нам мало що відомо.

Планета GJ 486 b трохи більша та у кілька разів масивніша за Землю. Вона обертається занадто близько до своєї зірки, щоби бути у жилій зоні. Проте, спостереження "Вебба" показують наявність водяної пари.

Рідкісний метал тербій вперше виявлено в атмосфері екзопланети. Дослідники також розробили новий метод аналізу екзопланет, що дає змогу вивчити їх детальніше.

Астрономи виявили нову загрозу для життя на подібних до Землі планетах: тривалу фазу після вибуху наднових, під час якої їхнє інтенсивне рентгенівське випромінювання може впливати на планети, розташовані на відстані понад 100 світлових років.

Зорі, що містять порівняно велику кількість важких елементів, створюють менш сприятливі умови для виникнення складного життя, ніж зорі з низьким вмістом металів.

Міжнародна дослідницька група уперше в науці застосувала точну астрометрію, а потім пряму візуалізацію, для відкриття нової планети за межами Сонячної системи.

Астрономи опублікували нові зображення системи HD 169142 у ближньому інфрачервоному діапазоні, що дало змогу підтвердити наявність протопланети, яка формується в цій системі.

Як припускають дослідники, випромінювана зіркою плазма відхиляється магнітним полем екзопланети; далі взаємодія збурює магнітне поле зірки та породжує аврори на зірці та радіохвилі.