Космос - ст. 80

За допомогою симуляцій астрономи встановили, що ізольовані УДГ колись утворилися поряд з іншими галактиками, але були викинуті на довгу еліптичну орбіту; також, що їх може бути більше, ніж спостерігається.

Міжнародна команда розкрила фізичні та хімічні наслідки удару протозоряного струменя у внутрішню частину туманності Оріона з високим ступенем деталізації.

Наднова -- це блискуче завершення життя гігантської зорі. Протягом короткої миті космічного часу зоря робить останнє зусилля продовжувати сяяти, але лише згасає та руйнується всередину себе. Кінцевий результат -- нейтронна зоря або чорна діра зоряної маси. Ми звикли вважати, що всі зорі вище десяти сонячних мас закінчують своє існування надновою, але нове дослідження показує, що це не так.

Тепер дослідники можуть тримати у своїх руках зоряні ясла завдяки 3D-друку, розкриваючи особливості, які часто приховані у традиційних візуалізаціях та анімаціях.

Астрономи знайшли драматичні докази того, що чорна діра або нейтронна зоря спірально пробилася до ядра зорі-компаньйона та спричинила вибух цього компаньйона як наднової.

Дані, отримані 1 вересня від ровера Perseverance (Наполегливість), свідчать про те, що команда досягла своєї мети -- успішно просвердлила та отримала керн марсіанської породи.

Астрономи проаналізували, чи достатньо сильні поля, щоб запобігти гравітаційному колапсу молодих зоряних ядер, та як їх сила змінюється із щільністю.

За допомогою Камери темної енергії, встановленої на 4-метровому телескопі Віктора М. Бланко в Міжамериканській обсерваторії Серро Тололо в Чилі, астрономами був зроблений дивовижний портрет галактики Центавр А. Своєрідний вигляд цієї галактики, прикритої темними завитками пилу, пояснюється минулою взаємодією з іншою галактикою, а її розміри та близькість до Землі роблять її однією з найкраще вивчених гігантських галактик на нічному небі.

Коричневі карлики -- не зовсім зорі та не зовсім планети, і нове дослідження показує, що їх у нашій галактиці може бути більше, ніж вважали вчені раніше.

Скориставшись перевагами природної лінзи у космосі, астрономи зафіксували безпрецедентний погляд на рентгенівське випромінювання із системи чорних дір у ранньому Всесвіті.