Космос - ст. 78

Дослідження пропонує докази, що основані на гравітаційних хвилях, які показують, що загальна площа горизонту подій чорної діри ніколи не може зменшитися.

Астрономи виявили найменший та наймасивніший білий карлик з коли-небудь виявлених.

Чому деякі наукові прилади виявляють газ на Червоній планеті, а інші - ні?

Давним-давно, у двох галактиках, розташованих приблизно за 900 мільйонів світлових років від нас, дві чорні діри поглинули своїх супутників-нейтронних зірок, викликавши гравітаційні хвилі, які остаточно досягли Землі у січні 2020 року.

Виявлено перші переконливі докази нового типу зоряного вибуху — наднової з електронним захопленням. Хоча в теорії вони існують вже 40 років, досі не було реальних прикладів. Вважається, що ці наднові виникають внаслідок вибухів масивних зірок над-асимптотичного відгалуження гігантів (SAGB), про що також було небагато доказів.

Космічний світанок -- тобто, коли вперше були утворені зірки, -- настав між 250 і 350 мільйонами років після початку Всесвіту, стверджується в новому дослідженні.

Астрономи дослідили протокластер із 14 субміліметрових галактик, які знаходяться у розпалі колосального злиття.

Рухи дивовижної космічної структури були вперше виміряні за допомогою рентгенівської обсерваторії NASA "Чандра": вибухова хвиля та уламки зірки, що вибухнула, віддаляються від місця вибуху та наштовхуються на стіну навколишнього газу.

За допомогою телескопу SOFIA дослідники отримали перше зображення з високою роздільною здатністю бульбашки, що розширюється, з гарячої плазми та іонізованого газу, в якій народжуються зірки.

Новий аналіз відомих екзопланет показав, що подібні до Землі умови на потенційно життєпридатних планетах можуть зустрічатися набагато рідше, ніж вважалося раніше.