Космос - ст. 81

Наш Всесвіт сяє яскравим світлом в електромагнітному спектрі. Хоча більшість цього світла надходить від зір, таких як наше Сонце, проте у таких галактиках, як наша, ми часто спостерігаємо короткі та яскраві спалахи, які затьмарюють цілі галактики.

Викликане юним Юпітером або вітром, що виникав на протопланетному диску, космічне розмежування, ймовірно, сформувало склад молодих планет.

Космологічна модель, яка не потребує темної матерії, подолала серйозну перешкоду у своїй відповідності до спостережень космічного мікрохвильового фону.

Центральне місце в цьому знімку, зробленому космічним телескопом NASA/ESA “Хаббл”, займає NGC 4666.

Наша Сонячна система може бути оточена гігантським магнітним тунелем, який можна побачити на радіохвилях.

Вчені наближаються до того, що зможуть виявити випромінювання Хокінга -- невловне теплове випромінювання, яке, як вважається, виробляється горизонтом подій чорної діри.

Спостереження космічного телескопа "Хаббл" за крижаним супутником Юпітера Європою виявили наявність стійкої водяної пари -- але, що загадково, лише в одній півкулі.

За допомогою методу мікролінзування виявлено юпітеро-подібну планету, яка пережила перетворення своєї зорі на білого карлика, що може розповісти про долю нашої Сонячної системи.

Відповідь пов′язана з роллю темної матерії у формуванні космосу.

Астрофізики обчислили, який внесок роблять масивні зорі у бінарних системах у вироблення фундаментального для життя будівельного матеріалу.