Космос - ст. 81

Зроблено відкриття, яке пов′язує зоряні спалахи із сигнатурами радіо-сплесків, і має полегшити астрономам визначення космічної погоди навколо сусідніх зірок поза Сонячною системою. На жаль, перші звіти про погоду нашого найближчого сусіда, Проксими Центавра, не оптимістичні щодо пошуку там життя таким, яким ми його знаємо.

Капсула із першими у світі отриманими зразками астероїдного підповерхневого матеріалу успішно приземлилася в Австралії.

Сонячна пляма, показана на цій фотографії у вражаючій детальності, хоч і не найбільша на нашому світилі, але в неї може вміститися Земля.

Дослідники вперше змогли за допомогою магнетизму визначити, коли вуглецеві хондритові астероїди -- астероїди, багаті на воду та амінокислоти -- вперше потрапили у внутрішню Сонячну систему.

Минуло понад 40 років з моменту запуску, а космічні апарати "Вояджер" все ще роблять відкриття.

Астрономи вловили рідкісний погляд на пелену газу, що швидко згасає, навколо старіючої зірки. Архівні дані космічного телескопа Хаббла свідчать, що туманність Hen 3-1357, прозвана туманністю Ската, стрімко згасла лише за останні два десятиліття.

Зображення з Огляду історії магелланових зірок (SMASH) показують вражаючий сімейний портрет наших галактичних сусідів - Великої та Малої Магелланових хмар.

Астрономи визначили вплив зоряного вітру на одну з недавно виявлених езкопланет, яка обертається навколо найближчої до нас зірки.

Виявлено далеку галактику, в якій, попри інтенсивне бенкетування чорної діри в її центрі, продовжується зореутворення.

Земля щойно стала на 7 км/с швидше і на приблизно 2000 світлових років ближче до надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху. Але не хвилюйтеся, це не означає, що наша планета занурюється у чорну діру.