Космос

Астрономи застосували передову технологію на основі штучного інтелекту для виявлення рідкісних астрономічних явищ в архівних даних космічного телескопа «Габбл».

Поєднавши лабораторні експерименти з астрономічними спостереженнями, дослідники виявили найбільшу сірковмісну молекулу, яку коли-небудь знаходили в космосі.

У ранньому Всесвіті виявлено дивовижну комбінацію: квазар зазнає надзвичайно швидкої акреції, при цьому одночасно яскраво сяє у рентгенівському діапазоні та виробляє сильне радіовипромінювання з джета — особливості, які, за багатьма теоретичними моделями, не можуть співіснувати.

Використовуючи телескоп «Джеміні-Південь», астрономи досягли безпрецедентного виявлення випарених металів у пиловій газовій хмарі під час рідкісного зоряного затемнення, яка обертається навколо вторинного об′єкта.

Космічний телескоп Джеймса Вебба показав зблизька структуру газу в туманності, що схожа на око, розкриваючи, як зорі при своїй смерті повертають матерію назад у космос для майбутніх поколінь зірок і планет.

Знайдено пояснення загадкових "маленьких червоних точок", які з′являлися на знімках космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) з моменту введення його в експлуатацію та спантеличували дослідників усього світу.

Газ і пил, що витікають із зірок, за відповідних умов можуть зіткнутися із зоряним оточенням і створити ударну хвилю. Астрономи, використовуючи Дуже великий телескоп (VLT) ESO, сфотографували прекрасну ударну хвилю навколо мертвої зірки — відкриття, яке їх здивувало.

Аналізуючи дані "Вебба", вчені ідентифікували популяцію галактик, настільки дивних, що не можуть їх класифікувати.

Космічний телескоп «Габбл» дослідив об′єкт «Cloud-9» — беззоряну, багату на газ хмару темної матерії, яка вважається «реліквією» або залишком раннього формування галактики.

Космічний телескоп Габбла показав вигляд зблизька однієї з наймасивніших зореутворювальних хмар у сусідній галактиці, освітленої випромінюванням новонароджених зірок.