Наука та техніка - ст. 39

Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) зробив найдетальніші та найчіткіші зображення внутрішнього регіону області туманності Оріона, зоряного розплідника, розташованого в сузір’ї Оріона за 1350 світлових років від Землі.

На близькій орбіті навколо холодної, тьмяної зірки вчені знайшли кам′янисту планету, яка розташована на достатній відстані від своєї зірки, щоб потенційно утримувати воду рідкою на своїй поверхні.

Астрономи отримали найдокладніші й найповніші зображення зони, де знамените сузір′я Оріона опромінюється ультрафіолетом від масивних молодих зірок.

Космічний телескоп Джеймса Вебба показав тисячі небачених раніше молодих зірок у зоряному розпліднику "30 Дорадус", відомому також під назвою туманність Тарантул за вигляд її пилових філаментів на попередніх знімках телескопів.

Астрофізики використали спостереження давнини, щоб довести, що Бетельгейзе – яскрава червона зоря-гігант у лівому верхньому куті сузір′я Оріона – була жовто-помаранчевою близько 2 000 років тому.

Шість мільярдів років тому дві галактики зіткнулися та їхні об′єднані сили викинули потік газу на відстань у сотні тисяч світлових років. Ця незвичайна особливість дає нове можливе пояснення того, чому галактики перестають утворювати зорі.

Отримано перше в історії пряме зображення планети поза Сонячною системою за допомогою новаторського космічного телескопа Джеймса Вебба.

Дивна поведінка галактики, розташованої на відстані близько мільярда світлових років від нас, вказує на те, що в ній може статися одна з найочікуваніших подій у сучасній астрономії.

Галактика, зображена на цьому знімку від космічного телескопа "Хаббл", має форму, не схожу на багато інших знайомих йому галактик.

Вперше астрономи виявили однозначні докази наявності вуглекислого газу в атмосфері екзопланети (планети поза Сонячною системою).