Наука та техніка - ст. 35

Астрономи, які вивчають архівні спостереження потужних вибухів, так званих коротких сплесків гамма-променів (GRB), виявили світлові ознаки, які вказують на короткочасне існування надважкої нейтронної зірки незадовго до її колапсу в чорну діру.

Нові дані, отримані космічним телескопом Джеймса Вебба (JWST), показали, що структури галактик у ранньому Всесвіті були набагато більш різноманітними й зрілими, ніж було відомо раніше.

Вчені за допомогою Атакамського великого міліметрового/субміліметрового масиву (ALMA) зазирнули у серце пари галактик, відомих як UGC 4211, що перебувають у процесі злиття, і виявили дві чорні діри, які зростають пліч-о-пліч поблизу центру новоутворюваної галактики.

Нові зображення, отримані за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST), вперше показують галактики із зоряними перемичками — подовженими лініями зірок, які простягаються від центрів галактик до їхніх зовнішніх дисків, у той час, коли вік Всесвіту становив лише 25% від його нинішнього. Виявлення так званих галактик з перемичками, схожих на наш Чумацький Шлях, на такому ранньому етапі розвитку Всесвіту вимагатиме від астрофізиків уточнення їхніх теорій еволюції галактик.

Чорні діри утворюють природні машини часу, які дають змогу подорожувати як у минуле, так і в майбутнє. Але не варто очікувати, що найближчим часом ви вирушите у гості до динозаврів.

У гігантських скупченнях, що складаються із сотень або тисяч галактик, серед галактик блукають незліченні зорі, ніби загублені душі, випромінюючи примарний серпанок світла. Ці зорі не прив′язані гравітаційно до жодної галактики в скупченні.

Вивчати великомасштабну структуру нашої галактики нелегко. У нас немає чіткого уявлення про форму й особливості Чумацького Шляху, як у інших галактик, в основному тому, що ми живемо всередині неї. Але в нас є деякі переваги. Зсередини ми можемо проводити близькі спостереження за зоряною популяцією Чумацького Шляху та його хімічним складом. Це дає дослідникам інструменти, необхідні для порівняння нашої галактики з мільйонами інших у Всесвіті.

По цьому зображенню, зробленому космічним телескопом Габбл (Hubble), ліниво простягається незвичайна спіральна галактика ESO 415-19, розташована на відстані близько 450 мільйонів світлових років від нас.

Якщо не враховувати метеорити, Земля починалася з такої ж кількості матеріалу, скільки має й сьогодні. Чому ж більшість гірських порід набагато молодші за саму планету?

Оточений величезним океаном під товстим крижаним панциром, Енцелад є гарячим кандидатом на можливе укриття у себе інопланетного життя. Дослідники дійшли висновку, що майбутня місія може дати відповіді навіть без висадки на крихітний світ.