Наука та техніка - ст. 105

Міжнародна група вчених виявила нову, помірну екзопланету субнептунного розміру із 24-денним орбітальним періодом, яка обертається навколо недалеко розташованої карликової зірки М-типу.

Космічний зонд Юнона здійснив свій перший близький підліт до гігантського супутника Юпітера і надіслав на Землю перші фотографії.

Надмасивні чорні діри (SMBH) займають центри галактик, маючи маси від одного мільйона до 10 мільярдів сонячних мас. Деякі SMBH перебувають у фазі яскравості, яка називається активним галактичним ядром (AGN). Зрештою AGN вигорають, оскільки існує обмеження максимальної маси для SMBH; вчені вже давно розмірковували, коли це відбувається.

Мікрогравітація в космосі порушує фізіологію людини й шкодить здоров’ю космонавтів, що вперше було виявлено під час перших місій “Аполлон”, коли після своїх польотів астронавти зазнавали порушення в роботі внутрішнього вуха, серцеву аритмію, низький кров′яний тиск, зневоднення та втрату кальцію з кісток.

Що станеться, якщо вибух наднової відбудеться прямо біля іншої зірки? Ця зірка розбухне, що, як передбачають вчені, часте явище у Всесвіті.

На цьому знімку, зробленому "Широкоформатною камерою 3" (WFC3) космічного телескопа Хаббл, зображена спіральна галактика NGC 4680. На 2-ій та на 7-ій годинах можна побачити ще дві галактики, що розташувалися обабіч до NGC 4680.

Нове відкриття незабаром може збільшити загальну кількість підтверджених магнітарів до 25.

Solar Orbiter, спільна місія НАСА та Європейського космічного агентства (ЄКА), дозволить зробити нові революційні відкриття про Сонце, включаючи найближчі зображення Сонця і перші зображення його полюсів. Але місія також робить деякі нові відкриття про нашу планету-сусідку Венеру.

Астрономи обчислили три можливі сценарії утворення величезних але тьмяних галактик.

Команді астрономів з Лейдена вдалося обчислити перші 100 мільйонів років історії хмари Оорта у всій її повноті. До цього часу вивчались лише окремі частини історії цієї хмари, яка налічує приблизно 100 мільярдів кометоподібних об’єктів та утворює величезну оболонку на краю нашої Сонячної системи.