Наука та техніка - ст. 109

Міжнародна команда астрономів, завдяки даним від космічній обсерваторії Гершеля, написала огляд всього того, що ми знаємо про воду в міжзоряних хмарах. Стаття, опублікована в Astronomy & Astrophysics, узагальнює наявні знання та надає нову інформацію про походження води у нових, потенційно життєпридатних світах. Очікується, що стаття послужить довідковим матеріалом упродовж наступних двадцяти років.

У результаті глобальної наукової співпраці з використанням даних телескопа "Досліджувач внутрішнього складу нейтронних зірок" (NICER) на Міжнародній космічній станції, були виявлені рентгенівські сплески, що супроводжують радіоспалахи від пульсара у Крабоподібній туманності.

Щороку наша планета приймає пил від комет та астероїдів. Ці міжпланетні частинки пилу проходять через нашу атмосферу і породжують “зірки, що падають”. Деякі з них досягають землі у вигляді мікрометеоритів.

Астрономи знайшли докази того, що перша екзопланета, ідентифікована транзитним методом, могла мігрувати на близьку орбіту до зірки від розташованого далеко місця народження.

Зазирнувши назад на 10 мільярдів років у минуле Всесвіту за допомогою космічного телескопу “Хаббл”, астрономи виявили пару квазарів, які знаходяться настільки близько один до одного, що виглядають як єдиний об’єкт на фотографіях з наземних телескопів, але не для Хаббла. Дослідники вважають, що квазари знаходяться дуже близько один до одного, оскільки вони перебувають у ядрах двох галактик, що зливаються. Команда згодом знайшла чергову пару квазарів в іншому дуеті галактик, що зіштовхуються.

Одного дня людство зможе ступити на іншу придатну для життя планету. Ця планета може виглядати зовсім не так, як Земля, але одне відчуватиметься звичним -- дощ.

Центральне ядро нашої галактики -- місце не привітне для зореутворення, і тим не менш, нові спостереження виявили понад чотири десятки новостворюваних систем.

Як говориться у приказці, ми всі створені із зоряного пилу, і вчені у двох дослідженнях виявили, що це може бути більш правдивим, ніж ми думали.

Показано більш деталізоване зображення сцени дивовижної астрономічної краси -- туманність Вуаль, яка є частиною залишку наднової.

Аналіз бриж у просторі-часі дозволяє припустити, що таємнича субстанція складається з первісних чорних дір.