Вебб показав формування нової зірки, що виглядає як вогняний пісочний годинник

19:26 четвер, 17 листопада 2022 р.
Credits: NASA, ESA, CSA, and STScI. Image processing: J. DePasquale, A. Pagan, and A. Koekemoer (STScI)

Космічний телескоп "Джеймс Вебб" показав приховані раніше особливості протозірки в темній хмарі L1527, надаючи уявлення про зародження нової зірки.

Ці пилові хмари в ділянці зореутворення Тельця видно тільки в інфрачервоному світлі, що робить їх ідеальною ціллю для камери Вебба NIRCam, яка працює в ближньому інфрачервоному діапазоні, розповідають в НАСА.

Сама протозоря прихована від очей у "горлечку" цієї форми пісочного годинника. Повернутий на бік протопланетний диск видно як темну лінію посередині горлечка. Світло від протозірки просочується вище та нижче цього диска, висвітлюючи порожнини в навколишньому газі та пилу.

Найпереважніші особливості регіону на цьому репрезентативному інфрачервоному знімку – хмари, пофарбовані у блакитний та помаранчевий кольори, – окреслюють порожнини, які утворилися внаслідок відтоку речовини від протозірки й зіткнення з навколишньою матерією. Самі кольори зумовлені шарами пилу між Веббом і хмарами. Сині області знаходяться там, де пил найбільш тонкий. Що товщий шар пилу, то менше синього світла може вийти назовні, створюючи осередки помаранчевого кольору.

Вебб також викрив філаменти молекулярного водню, які зазнали ударів, коли протозоря викидала матеріал від себе. Удари й турбулентність перешкоджають утворенню нових зірок, які в іншому випадку утворилися б по всій хмарі. У результаті протозоря домінує в просторі, забираючи більшу частину матеріалу собі.

Попри хаос, який спричиняє L1527, її вік становить лише близько 100 000 років – це відносно молоде тіло. З огляду на її вік та яскравість у дальньому інфрачервоному світлі, спостережувану такими апаратами, як Інфрачервоний астрономічний супутник, L1527 вважається протозіркою класу 0 – найбільш ранньою стадією формування зірок. Подібним протозорям, які все ще перебувають у темній газопиловій хмарі, належить пройти довгий шлях, перш ніж вони стануть повноцінними зорями. L1527 ще не виробляє власну енергію за рахунок ядерного синтезу водню, що є важливою характеристикою зірок. Її форма, хоча в основному сферична, також нестабільна: вона має вигляд невеликого, гарячого та пухкого згустку газу, маса якого становить від 20 до 40% маси нашого Сонця.

У міру того як протозоря продовжує набирати масу, її ядро поступово стискається й наближається до стабільного ядерного синтезу. Сцена, показана на цьому знімку, свідчить про те, що L1527 саме це й робить. Навколишня молекулярна хмара складається з щільного пилу й газу, які притягуються до центру, де розташована протозоря. У міру того як матеріал падає всередину, він рухається по спіралі навколо центру. У результаті утворюється щільний диск речовини, відомий як акреційний диск, який постачає матеріал протозірці. У міру того як вона набирає масу й стискається, температура її ядра підвищується, врешті-решт досягаючи порога для початку ядерного синтезу.

Диск, видимий на знімку як темна смуга перед яскравим центром, за розміром приблизно дорівнює нашій Сонячній системі. З огляду на щільність, немає нічого незвичайного в тому, що більша частина цього матеріалу злипається разом – це зачатки планет. Зрештою, цей знімок L1527 дає змогу зрозуміти, який вигляд мали наше Сонце й Сонячна система в період їхнього становлення.

Космічний телескоп Джеймса Вебба

Космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) — спільний проєкт НАСА, Канадського космічного агентства та Європейського космічного агентства. “Вебб” було запущено у космос 25 грудня 2021 року, а перше отримане зображення опубліковано 11 липня 2022 року.

Він оснащений 6,5-метровим первинним дзеркалом з 18 окремих сегментів, виготовлених з надлегкого берилію. Дзеркало перпендикулярно розміщено на п'ятишаровому сонцезахисному екрані розміром з тенісний корт, який послаблює сонячне випромінювання у понад мільйон разів. Під екраном — направлена на Землю антена, сонячні батареї та інше.

Чотири наукові інструменти “Вебба” — камери й спектрометри — мають детектори, які здатні реєструвати надзвичайно слабкі сигнали. Це:

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

Всі новини

Популярні новини: