Знайдено найвіддаленішу з коли-небудь бачених одинарну зірку

Завдяки вдалому розташуванню масивного скупчення галактик астрономи за допомогою космічного телескопа Хаббла зафіксували найвіддаленішу одинарну зірку, з коли-небудь бачених, на рекордній відстані у 28 мільярдів світлових років.

Про це розповідають в Центрі космічного світанку, передають OstanniPodii.com.

Відкриття було опубліковано в журналі Nature.

Якщо дивитися на нічне небо, то всі зорі, які ви бачите, лежать у межах нашої власної галактики Чумацький Шлях. Навіть за допомогою найпотужніших телескопів за звичайних обставин окремі зорі можуть бути розрізнені лише в наших найближчих галактичних сусідах. Загалом, далекі галактики видимі як змішане світло від мільярдів зірок.

Але завдяки дивовижному природному явищу, відомому як «гравітаційне лінзування», астрономи з Центру космічного світанку в Інституті Нільса Бора та Національного космічного інституту при Технологічному університеті Данії все ж змогли визначити відстань, на якій навіть виявлення цілих галактик є складним завданням.

Космічний телескоп, передбачений Ейнштейном

Серед чудес, передбачених теорією відносності Ейнштейна, є здатність маси «викривляти» простір. Коли світло проходить поблизу масивних об’єктів, його шлях слідує за викривленим простором і змінює напрямок. Якщо між нами та віддаленим фоновим джерелом світла знаходиться масивний об’єкт, він може відхилити та сфокусувати світло у нашу сторону, наче лінза, збільшуючи його інтенсивність.

За допомогою цього методу зазвичай виявляють галактики, які збільшені у кілька разів. Але за дивовижною космічною випадковістю галактики в скупченні під назвою WHL0137-08 вишикувалися таким чином, що сфокусували одну зірку на нас, збільшивши її світло у тисячі разів.

Поєднання цієї гравітаційної лінзи та дев’ятигодинної експозиції космічного телескопа Хаббла дозволило міжнародній команді астрономів виявити цю зірку.

Еарендел — ранкова зоря

Астрономи прозвали зірку Еарендел, від староанглійського слова, що означає «ранкова зоря» або «висхідне світло». Вони підрахували, що зірка принаймні у 50 разів масивніша за наше Сонце, а можливо до 500 разів, і в мільйони разів яскравіша.

Новини за подібною темою:

		Спостереження "Вебба" за лінзованою надновою допомагає підтвердити теорію Габбла
		"Вебб" показав далекий квазар, лінзований у форму кільця, прикрашеного "коштовним камінням"
		Вперше виявлено другу лінзовану наднову в далекій галактиці

Окрім того, що саме по собі є дивовижним досягненням, спостереження Еарендел надає унікальну можливість дослідження раннього Всесвіту.

«Якщо ми вдивляємося у космос, ми також дивимося назад у часі, тож ці спостереження з екстремальною високою роздільною здатністю дозволяють нам зрозуміти будівельні блоки деяких з найперших галактик», – пояснює Вікторія Стрейт, постдок Центру космічного світанку в Копенгагені, а також співробітниця та співавторка дослідження.

Вона уточнює: «Коли світло, яке ми бачимо з Еарендел, було випущене, вік Всесвіту складав менше мільярда років, тобто лише 6% від його нинішнього віку. У той час вона знаходилася за 4 мільярди світлових років від прото-Чумацького Шляху, але за протягом майже 13 мільярдів років, які знадобилися світлу, щоб досягти нас, Всесвіт розширився так, що тепер вона знаходиться на приголомшливих 28 мільярдах світлових років від нас».

Попередній рекорд належить зірці, побаченій, коли вік Всесвіту складав приблизно третину його нинішнього віку, і в цей час більша частина його структур вже сформувалися та еволюціонували. Тож Еарендел – це дійсно новаторський рекорд.

Ціль для космічного телескопа Джеймса Вебба

Щоб виміряти яскравість Еарендел, астрономи побудували фізичну модель гравітаційної лінзи. Точна природа джерела світла залежить від їхньої моделі, але коли астрономи настільки впевнені, що ця маленька крапка насправді є одинарною зіркою, то це частково тому, що багато різних моделей дають приблизно однакову відповідь.

Проте, Еарендел в принципі може бути більш ніж однією зіркою, які розташовані дуже близько одна від одної. Щоб перевірити, чи це так, команда подала заявку на участь у спостереженнях за допомогою нещодавно запущеного космічного телескопа Джеймса Вебба, і отримала добро.

«З Джеймсом Веббом ми зможемо підтвердити, що Еарендел – це справді лише одна зірка, і водночас кількісно визначити, який це тип зірки», – каже Суне Тофт, керівник Центру космічного світанку та професор Інституту Нільса Бора, який також брав участь у дослідженні. «Вебб навіть дозволить нам виміряти її хімічний склад. Потенційно, Еарендел може стати першим відомим прикладом найранішого покоління зірок у Всесвіті».

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• гравітаційне лінзування