Злиття галактик провокує зростання зореутворення

Вчені отримали нове уявлення про те, чи впливає взаємодія двох галактик, та як саме вона впливає, на формування та еволюцію галактик.

Про це інформують OstanniPodii.com

«На основі 6-річного досвіду гризмових* спостережень космічного телескопа Хаббла ми отримали спектри для понад 413 парних систем з двома або більше галактиками-членами, що підтверджує їх природу взаємодій», - сказала провідна авторка нового дослідження професорка Ю. Софія Дай з Південноамериканського центру астрономії при Національній астрономічній обсерваторії Китайської академії наук.

Дослідження було опубліковано в The Astrophysical Journal (DOI: 10.3847/1538-4357/ac2f96).

Гризмова спектроскопія космічного телескопа Хаббл надає спектральне охоплення в ближньому інфрачервоному діапазоні, що дозволяє виявляти галактики у далекому Всесвіті та кінематично підтверджувати пари галактик шляхом вимірювання їх точних спектроскопічних червоних зсувів (тобто швидкостей).

За допомогою цих безпрецедентних даних професорка Дай та її співробітники побудували найбільшу вибірку пар галактик з емісійними лініями, датованих 7 мільярдами років тому.

Новини за подібною темою:

		У ранньому Всесвіті знайдено галактику з надмасивною перемичкою й надшвидким зореутворенням
		"Габбл" показав дуже віддалену галактику в кільці Ейнштейна
		Габбл показав яскраву фабрику зореутворення в сусідній галактиці

Вони виявили, що коли дві галактики взаємодіють або зливаються, у них збільшується швидкість утворення зірок на 40-60%, що свідчить про те, що взаємодія провокує зростання галактик. Цей рівень посилення порівняний з тим, що раніше було виявлено у нашому локальному Всесвіті, і вказує на подібне посилення утворень внаслідок галактичних взаємодій.

Цікаво, що на відміну від цього посилення зростання зореутворення, активність у галактичних центрах (тобто біля центральних надмасивних чорних дір), схоже що, не піддається значному впливу процесу взаємодії. Насправді, відсоток галактик з чорними дірами, що найбільш активно зростають (їх називають активними галактичними ядрами), виявився однаковим у парних та ізольованих галактиках з емісійними лініями.

Дослідники обмежили частку парних галактик: у міру заглиблення у минуле, все більше галактик з емісійними лініями зустрічаються парами з помірним нахилом степеневого розподілу у ~ 0,6.

Вчені покладають надії на космічний телескоп Джеймса Вебба та Китайський телескоп космічної станції, який також пропонує гризмову спектроскопію, щоб ідентифікувати ще більше кінематично підтверджених пар галактик з емісійними лініями, і це дозволить краще зрозуміти їх вплив на формування галактик.

*Гризма — комбінація призми та дифракційної решітки, розташованих так, що світло з обраної центральної довжини хвилі проходить прямо крізь них.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• Галактики
• Зореутворення в галактиках
• космічний телескоп Хаббла