космічний телескоп Хаббла

На цьому знімку, зробленому космічним телескопом "Габбл", безтурботно висить галактика-медуза JW39.

Астрономи, використовуючи космічний телескоп "Габбл", отримали, за їхніми словами, найкращі докази присутності чорної діри рідкісного класу, яка може ховатися в серці найближчого до Землі кулястого зоряного скупчення, розташованого на відстані 6 000 світлових років.

Щільно упаковане кулясте скупчення NGC 6325 виблискує на цьому знімку від космічного телескопа “Габбл”.

Величезне скупчення галактик причаїлося у центрі цього зображення, отриманого за допомогою космічного телескопа Габбла.

Суб′єктом цього знімка космічного телескопа НАСА/ЄКА "Габбл" є
лінзоподібна галактика NGC 5283, яка містить активне галактичне ядро, або AGN.

Центральне місце на цьому зображенні від космічного телескопа НАСА/ЄКА "Габбл" займає спіральна галактика з перемичкою UGC 678.

На знімку, зробленому космічним телескопом "Габбл", зображена галактика JO204, прозвана "медузою" через яскраві газові вусики, які на цьому знімку ліниво дрейфують під яскравою центральною масою JO204.

Ранній Всесвіт був бурхливим місцем, де галактики часто стикалися одна з одною й навіть зливалися. Астрономи, які вивчають ці події, зробили несподіване й рідкісне відкриття: пара гравітаційно пов′язаних квазарів, що палають усередині двох галактик під час їхнього злиття. Вони існували, коли Всесвіту було всього 3 мільярди років.

Астрономи виявили кандидата на надмасивну чорну діру, що тікає від своєї рідної галактики та мчить крізь простір зі швидкістю понад 6 мільйонів кілометрів на годину протягом останніх 39 мільйонів років.

За допомогою космічного телескопа "Габбл" та даних більш ранніх місій з′ясовано, що величезна система кілець Сатурна нагріває верхні шари атмосфери планети-гіганта.