Планетарна туманність демонструє "підозрілу" мінливість

Повторна зустріч з планетарною туманністю IC4997 через майже 30 років показує зміни, можливо обумовлені зіркою-компаньйоном навколо білого карлика в центрі туманності.

Про це розповідають в Інституті астрофізики Андалусії (IAA-CSIC), передають OstanniPodii.com

Планетарні туманності є одним з останніх етапів життя зірок малої та середньої маси, подібних до Сонця. Після вичерпання палива зовнішні шари таких зірок знімаються, утворюючи флуоресцентну оболонку навколо білого карлика ("голе" ядро зірки після вигнання її зовнішніх шарів).

Через кілька десятків тисяч років туманність розійдеться в міжзоряному середовищі, а центральна зірка згасне, тому очікується, що всі планетарні туманності будуть (дуже повільно) змінними. Проте деякі з них демонструють мінливість, не пов’язану з їх природною еволюцією, що свідчить про процеси, що відхиляються від норми. Як і у випадку з туманністю IC4997, з якою іспанська команда під керівництвом IAA-CSIC знову зустрілася через тридцять років.

"Протягом десятиліть планетарна туманність IC4997 була відома своєю мінливістю, яка являє собою епізодичну змінність з періодом приблизно п′ятдесяти або шістдесяти років", - говорить Луїс Ф. Міранда, науковий співробітник IAA-CSIC, який очолює роботу. "У 1993 році ми отримали спектри високої роздільної здатності цього об′єкта за допомогою 2,2-метрового телескопа обсерваторії Калар-Альто. У 2019 та 2020 роках ми отримали нові спектри високої роздільної здатності, у цьому випадку за допомогою спектрографа CAFE, також встановленого на 2,2-метровому телескопі Калар-Альто, який показав зміни, яких ніколи не було виявлено в IC4997".

Спектр небесного об′єкта розкриває його фізичні властивості через вивчення ліній поглинання та/або випромінювання елементів, з яких він складається. У цьому випадку вирішальною була лінія альфа-водню (H-альфа), яка показує зміни у своєму профілі, що вказують на те, що зоряний вітер значно ослаб за останні двадцять сім років.

Новини за подібною темою:

		"Вебб" розкрив складні деталі в залишках зірки, що вмирає
		Як туманність Метелик отримала свої крила? Не просто
		Смертельна спіраль: зображення Вебба показують сцену вбивства зірки

Більш детальний аналіз також показав, що розширення у швидкості лінії H-альфа явно зменшилося. Якщо у 1993 році лінія H-альфа розширювалася приблизно на 7000 кілометрів на секунду, то у 2019 та 2020 роках вона розширювалася "лише" на 3900 км/с, що свідчить про значне зниження електронної густини в області, розташованої дуже близько (можливо, лише 15 мільйонів кілометрів) від центральної зірки.

"Змінність IC4997 пояснюється численними причинами. Наша робота припускає, що головною причиною мінливості IC4997 є помірні, можливо періодичні, епізодичні зміни зоряного вітру. Походження цих змін зоряного вітру досі невідоме, але це може бути пов’язано із зіркою, яка обертається навколо центральної зірки IC4997 з періодом приблизно 50 або 60 років", – говорить Луїс Ф. Міранда.

Наукова група приходить до висновку, що для вивчення еволюції IC4997 і підтвердження правильності сценарію з бінарною зіркою важливо продовжити спостереження протягом наступних кількох років. У цьому відношенні спектрограф CAFE обсерваторії Калар-Альто має вирішальне значення, оскільки він забезпечує адекватну спектральну роздільну здатність для дослідження профілів емісійних ліній, які можуть простежити зміни, пов′язані зі збільшенням інтенсивності вітру протягом кількох років, як це можна передбачити за іншими даними.

Результати дослідження були опубліковані в журналі Astronomy & Astrophysics у січні 2022 року.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• планетарна туманність