планетарна туманність

Космічний телескоп "Джеймс Вебб" (JWST) отримав дивовижні зображення туманності Кільце — одного з найвідоміших прикладів планетарної туманності.

Астрономи виявили, що "крила" туманності Метелик сформувалися не таким чином, як інші подібні туманності.

Перші зображення туманності від космічного телескопа Джеймса Вебба, дали змогу астрономам отримати дивовижні відомості про загибель зірки, що створила ці прекрасні ореоли газу й пилу - туманність Південне кільце.

Повторна зустріч з планетарною туманністю IC4997 через майже 30 років показує зміни, можливо обумовлені зіркою-компаньйоном навколо білого карлика в центрі туманності.

Використовуючи дані приладу MUSE, дослідникам вдалося виявити надзвичайно тьмяні планетарні туманності у далеких галактиках. Використаний метод -- алгоритм фільтрації при обробці даних зображень -- відкриває нові можливості для вимірювання космічної відстані, а отже, і для визначення константи Хаббла.

Взаємодія двох приречених зірок створила це вражаюче кільце, прикрашене яскравими скупченнями газу -- діамантовим намистом космічних розмірів.

Розташована приблизно за 5000 світлових роках у сузір’ї Лебедя, “Абель 78” є незвичайним типом планетарної туманності.

Життя планетарної туманності часто буває хаотичним -- від смерті батьківської зірки до розсіювання її вмісту вдалечінь у космос. Сфотографована космічним телескопом Хаббла, "ESO 455-10" є однією з таких планетарних туманностей, розташованих у сузір′ї Скорпіона.

Астрономи вловили рідкісний погляд на пелену газу, що швидко згасає, навколо старіючої зірки. Архівні дані космічного телескопа Хаббла свідчать, що туманність Hen 3-1357, прозвана туманністю Ската, стрімко згасла лише за останні два десятиліття.

На зображенні, отриманому за допомогою космічного телескопа Хаббла, показана планетарна туманність NGC 5307, яка знаходиться приблизно за 10 тисяч світлових років від Землі, в сузір’ї Кентавра.