Астероїди

Космічний апарат DART змінив орбіту подвійної системи навколо Сонця, підтвердивши, що кінетичний імпактор може бути ефективним засобом захисту Землі від зіткнення з об′єктами, що наближаються до нашої планети.

Дослідження показує, що крихітні форми життя всередині уламків від астероїдних ударів, може потрапити на інші планети, включаючи Землю, — і вижити.

Аналіз матеріалу, доставленого з астероїда Бенну, виявив низку органічних речовин, які є основою для біомолекул. Крім того, мінерали у зразку вказують на те, що протопланета, з якої походить Бенну, колись мала рідку, солону воду.

Космічний апарат OSIRIS-REx вирушає у нову подорож, щоб вивчити астероїд Апофіс і скористатися перевагами його близького прольоту повз Землю у 2029 році.

Аналіз органічних сполук — так званих поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) — видобутих з астероїда Рюґу, показав, що ПАВ можуть утворюватися в холодних областях міжзоряного простору, а не в гарячих регіонах поблизу зір, як вважалося раніше.

Коли космічний апарат НАСА "Люсі" продовжував отримувати дані про свою першу зустріч з астероїдом, дослідники з подивом виявили, що недавно відкритий супутник астероїда Дінкінеш сам по собі є контактним бінарним об′єктом, тобто складається з двох невеликих об′єктів, які стикаються один з одним.

Дослідники проаналізували зразки астероїда Рюгу, зібрані космічним апаратом Hayabusa-2, і виявили урацил, одну з інформаційних одиниць, що входять до складу РНК - молекул, які містять інструкції зі створення та функціонування живих організмів.

Нові астрономічні вимірювання в інфрачервоному діапазоні привели до ідентифікації раніше невідомого класу астероїдів.

За допомогою планетарного радара НАСА ретельніше досліджено один з найбільш витягнутих астероїдів серед коли-небудь зафіксованих.

Міжнародна група астрономів у даних калібрування Інструменту середнього інфрачервоного діапазону (MIRI) космічного телескопа Джеймса Вебба випадково виявила раніше невідомий астероїд, що пролітав повз, розміром від 100 до 200 метрів.