Космос - ст. 95

Астрономи, досліджуючи стрімкий джет матеріалу, який викидає масивна зірка, що все ще формується, виявили велику різницю між цим струменем і тими, які викидають менш масивні молоді зірки.

Група дослідників з Міжнародного центру релятивістської астрофізики знайшла можливі докази того, що Стрілець A* не є масивною чорною дірою, а натомість є масою темної матерії.

Міжнародна команда астрофізиків несподівано виявила в напрямку сузір′я Щита величезне скупчення зірок проміжного віку. Цей об’єкт, який отримав назву “Вальпараїсо 1”, знаходиться приблизно за 7 тисяч світлових років від Сонця і містить щонайменше 15 тисяч зірок.

Величава спіральна галактика NGC 2276 виглядає дещо кривобокою на цьому знімку від космічного телескопа “Хаббл”. Зазвичай в центрі більшості спіральних галактик знаходиться яскравий хаб зі старих жовтуватих зірок. Але випуклість NGC 2276 виглядає зміщеною вгору ліворуч.

Німецько-французька програма співпраці GENESIS описала складну структуру міжзоряного середовища з використанням нового математичного методу.

Астрономи давно замислювались, чи конфігурація планет у нашій Сонячній системі є типовою у Всесвіті. Нові результати найдовшого дослідження екзопланет допомагають відповісти на це питання.

Ці загадкові спалахи радіоенергії, що зникають в одну мить, походять з молодих масивних галактик.

Магнітні поля поширені по всій галактиці Чумацький Шлях і відіграють вирішальну роль у всій динаміці міжзоряного середовища. Однак досі залишаються незрозумілими такі питання, як утворюються зірки сонячного типу із намагнічених молекулярних хмар, чи змінюється роль магнітних полів при різних масштабах і щільності молекулярних хмар, а також які фактори можуть змінити морфологію магнітних полів у щільних ядрах із низькою масою.

За допомогою телескопа MeerKAT міжнародна команда астрономів виявила протяжні припливні уламки в сусідній групі галактик, відомій як NGC 7232. Нещодавно знайдена структура складається з холодного нейтрального атомарного водню і поширюється на 450 тисяч світлових років.

Астрофізики встановила цікаві обмеження на властивості нейтронних зірок, які можуть допомогти виявити досі невловимі безперервні гравітаційні хвилі.