Космос - ст. 90

Ультрасвітні рентгенівські джерела легко помітити, якщо дивитися на них прямо, але вони можуть бути приховані від очей, якщо хоч трохи направлені в сторону від Землі.

Розгадано кількадесятилітню таємницю того, як Юпітер кожні декілька хвилин виробляє дивовижні спалахи рентгенівського випромінювання на своїх полюсах.

Планети з нахилом осі обертання, такі як Земля, більш здатні розвивати складне життя. Відкриття допоможе вченим вдосконалити пошук більш розвинутого життя на екзопланетах.

Потужний вибух від раніше невідомого джерела -- у 10 разів енергійніший, ніж наднова -- може стати відповіддю на 13-мільярдну таємницю Чумацького Шляху.

Історично так склалося, що більшість вчених вважають, що як тільки галактика-супутник проходить близько від своєї батьківської галактики з більшою масою, її зореутворення зупиняється, оскільки більша галактика видаляє з неї газ, залишивши її без матеріалу, необхідного для утворення нових зірок.

Виявлено дразливі докази існування таємничої популяції планет у "вільному плаванні" -- планет, які можуть перебувати у глибокому космосі в самотності, без прив′язки до будь-якої зорі.

Міжнародна команда астрофізиків у своїй роботі вказує, що відмінні риси зоряного кластера “Паломар 5”, скоріш за все, є результатом наявності надвеликої популяції чорних дір — понад 100 у його центрі.

Нове дослідження оспорює панівну гіпотезу щодо причини того, чому Меркурій має велике ядро у порівнянні зі своєю мантією (шар між ядром планети та корою).

На цьому знімку, зробленому за допомогою космічного телескопа "Хаббл", зображено відкритий зоряний кластер NGC 330, який знаходиться приблизно за 180 000 світлових років від нас у Малій Магеллановій Хмарі.

Загадкова з наукової точки зору ізольована хмара, більша за Чумацький Шлях, була знайдена на "нічийній для галактик землі".