Космос - ст. 90

За допомогою телескопу SOFIA дослідники отримали перше зображення з високою роздільною здатністю бульбашки, що розширюється, з гарячої плазми та іонізованого газу, в якій народжуються зірки.

Новий аналіз відомих екзопланет показав, що подібні до Землі умови на потенційно життєпридатних планетах можуть зустрічатися набагато рідше, ніж вважалося раніше.

Вже багато років астрономи та фізики знаходяться у стані конфлікту. Чи є таємнича темна матерія, яку ми спостерігаємо глибоко у Всесвіті, реальною, чи те, що ми бачимо, є результатом незначних відхилень від законів гравітації, наскільки ми їх знаємо?

Новий аналіз поверхні Венери показує свідчення тектонічного руху у вигляді блоків кори, які відштовхуються один об одного, як розламані шматки пакового льоду. Рух цих блоків може свідчити про те, що Венера все ще є геологічно активною, і надати вченим уявлення як про тектоніку екзопланет, так і про саму ранню тектонічну активність на Землі.

Нові висновки, опубліковані на цьому тижні у журналі Physical Review Letters, дозволяють припустити, що космічні промені вуглецю, кисню та водню рухаються через галактику до Землі однаково, але, що дивно, залізо потрапляє на Землю інакше.

Вчені провели дослідження впливу космічних променів на щільність газу в регіонах зореутворення галактик.

Найточніше наразі вимірювання відстані до ультрадифузної галактики (УДГ) NGC1052-DF2 (DF2) без сумніву підтверджує нестачу у ній темної матерії.

Дослідження пропонує пояснення, що первісні чорні діри могли утворитися у результату колапсу ореолу темної матерії та перерости у SMBH за достатньо короткий час.

Коли наприкінці 2019 року та на початку 2020-го Бетельгейзе -- яскраво-помаранчева зірка в сузір’ї Оріона -- стала помітно темнішою, астрономічна спільнота була спантеличена. Тепер команда астрономів опублікувала нові зображення поверхні зірки, зроблені за допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO), які наочно демонструють, як змінилася її яскравість.

"Хаббл" показав так звану Сейфертівську галактику - галактику з надзвичайно активним осердям.