Космос - ст. 88

За допомогою космічного телескопа "Хаббл" астрономи вперше виявили докази наявності водяної пари в атмосфері супутника Юпітера Ганімеда.

Використовуючи інформацію, отриману від близько десятка землетрусів, виявлених на Марсі сейсмометром дуже широкого діапазону SEIS, міжнародна група місії НАСА InSight розкрила внутрішню структуру Марса.

Два потужні телескопи у рамках проєкту GLOSTAR створюють найдокладніші радіокарти Північної галактичної площини.

Використовуючи дані приладу MUSE, дослідникам вдалося виявити надзвичайно тьмяні планетарні туманності у далеких галактиках. Використаний метод -- алгоритм фільтрації при обробці даних зображень -- відкриває нові можливості для вимірювання космічної відстані, а отже, і для визначення константи Хаббла.

Центр цього зображення, отриманого за допомогою космічного телескопа NASA/ESA "Хаббл", обрамлений характерними дугами, що виникають внаслідок сильного гравітаційного лінзування — дивовижного астрономічного явища, яке може викривити, збільшити або навіть повторити зовнішній вигляд далеких галактик.

Використовуючи Атакамський великий міліметровий/субміліметровий масив (ALMA), астрономи вперше однозначно виявили наявність диска навколо планети поза нашою Сонячною системою. Спостереження дадуть нове уявлення на те, як у молодих зоряних системах утворюються супутники та планети.

Зроблені детальні спостереження за великим припливним потоком навколо галактики Сомбреро, дивна морфологія якої досі не отримала остаточного пояснення.

Після тестування щетинистого набору приладів на своїй роботизованій руці, найновіший марсохід НАСА приступив до справи: дослідження порід і пилу у пошуках ознак минулого життя.

Ці дві своєрідні галактики є частиною програми обстеження дивних галактик, розкиданих по небу.

Нове моделювання нейтронних зір показує, що їхні найвищі гори можуть мати висоту лише у частку міліметра через величезну гравітацію на цих надщільних об′єктах.