Космос - ст. 89

Відправлення людей на Марс потребує від учених та інженерів подолання цілого ряду технологічних та безпекових перешкод. Однією з них є серйозний ризик, викликаний корпускулярним випромінюванням Сонця, далеких зір та галактик.

Астрономи визначили новий клас екзопланет, дуже відмінних від нашої планети, але які можуть підтримувати життя, що могло б значно прискорити пошук життя поза нашою Сонячною системою.

За останні два десятиліття вчені виявили лід у багатьох місцях на Марсі. Більшість марсіанського льоду спостерігається з орбітальних супутників, таких як "Марсіанський розвідувальний супутник". Але складно визначити розмір зерен та вміст пилу у льоді з такої висоти над поверхнею. А ці аспекти льоду мають вирішальне значення для того, щоб допомогти вченим визначити, скільки років льоду та як він був відкладений.

Місія Японського космічного агентства (JAXA) до марсіанського супутника Фобоса може стати чудовою можливістю для пошуку ознак життя на Червоній планеті, вважають члени команди.

Рухи розташованих неподалік зірок дають змогу виявити межу між червоними карликами та коричневими карликами.

Астрономи підрахували, у Хмарі Оорта може бути більше об′єктів-відвідувачів, ніж об′єктів, що належать до нашої Сонячній системі.

Радіосвітло надходить кольорами веселки. Ми бачимо ці кольори у радіодіапазонах, і кожен діапазон може розповісти свою історію про Всесвіт.

За допомогою моделювання вчені дослідили еволюцію та чисельність мандрівних чорних дір; у ранньому Всесвіті вони містили більшу частку загальної маси всіх чорних дір.

Після майже десятирічної роботи міжнародна група астрономів опублікувала найдетальніші знімки галактик, які розкривають їхню внутрішню роботу в безпрецедентних деталях.

Вивчаючи галактичне тіло, яке знаходиться по сусідству з нашим Чумацьким Шляхом, -- Велику Магелланову Хмару -- вчені виміряли тисячі близьких зірок та далеких галактик, які ніколи раніше не були ідентифіковані у радіохвильовому діапазоні.