Космос - ст. 89

Ці загадкові спалахи радіоенергії, що зникають в одну мить, походять з молодих масивних галактик.

Магнітні поля поширені по всій галактиці Чумацький Шлях і відіграють вирішальну роль у всій динаміці міжзоряного середовища. Однак досі залишаються незрозумілими такі питання, як утворюються зірки сонячного типу із намагнічених молекулярних хмар, чи змінюється роль магнітних полів при різних масштабах і щільності молекулярних хмар, а також які фактори можуть змінити морфологію магнітних полів у щільних ядрах із низькою масою.

За допомогою телескопа MeerKAT міжнародна команда астрономів виявила протяжні припливні уламки в сусідній групі галактик, відомій як NGC 7232. Нещодавно знайдена структура складається з холодного нейтрального атомарного водню і поширюється на 450 тисяч світлових років.

Астрофізики встановила цікаві обмеження на властивості нейтронних зірок, які можуть допомогти виявити досі невловимі безперервні гравітаційні хвилі.

Китайський вантажний космічний апарат "Тяньчжоу-2" з багажем витратних матеріалів, обладнання та палива в неділю успішно зістикувався з основним модулем космічної станції "Тяньхе".

Нова карта темної матерії, складена за допомогою штучного інтелекту, показала приховані волокна з невидимої речовини, що з’єднують галактики.

Наукова група вивчає хмари, які з′явилися раніше і утворилися вище, ніж очікувалося, щоб дізнатись більше про Червону планету.

Нові результати "Огляду темної енергії" (DES) використовують найбільшу за всю історію вибірку галактик на величезній ділянці неба для отримання найбільш точних на сьогодні вимірювань складу та зростання Всесвіту. Вчені встановили, що спосіб розподілу матерії по Всесвіту узгоджується з передбаченнями стандартної космологічної моделі, найкращої на сьогоднішній день моделі Всесвіту.

Нитки перегрітого газу та магнітні поля сплели гобелен енергії в центрі нашої галактики Чумацький Шлях. Нове зображення цього космічного шедевра було створено за допомогою гігантської мозаїки даних рентгенівської обсерваторії НАСА “Чандра” та радіотелескопа MeerKAT у Південній Африці.

Міжнародна дослідницька група підтвердила передбачення майже 40-річної давнини та експериментально показала, що гелієві дощі можливі всередині таких планет, як Юпітер і Сатурн.