Наука та техніка - ст. 81

Космологічна модель, яка не потребує темної матерії, подолала серйозну перешкоду у своїй відповідності до спостережень космічного мікрохвильового фону.

Центральне місце в цьому знімку, зробленому космічним телескопом NASA/ESA “Хаббл”, займає NGC 4666.

Наша Сонячна система може бути оточена гігантським магнітним тунелем, який можна побачити на радіохвилях.

Вчені наближаються до того, що зможуть виявити випромінювання Хокінга -- невловне теплове випромінювання, яке, як вважається, виробляється горизонтом подій чорної діри.

Спостереження космічного телескопа "Хаббл" за крижаним супутником Юпітера Європою виявили наявність стійкої водяної пари -- але, що загадково, лише в одній півкулі.

За допомогою методу мікролінзування виявлено юпітеро-подібну планету, яка пережила перетворення своєї зорі на білого карлика, що може розповісти про долю нашої Сонячної системи.

Відповідь пов′язана з роллю темної матерії у формуванні космосу.

Астрофізики обчислили, який внесок роблять масивні зорі у бінарних системах у вироблення фундаментального для життя будівельного матеріалу.

Нові розрахунки показують, що чорна діра, що поглинає зорю, можливо не генерувала достатньо енергії для запуску нейтрино.

Астрономи виявили незвичайні сигнали, що надходять з напрямку центру Чумацького Шляху. Радіохвилі не відповідають жодному з відомих на цей час шаблону змінного радіоджерела і можуть свідчити про існування нового класу зоряних об′єктів.