Супутник Сатурна, який схожий на Зірку смерті, можливо має дещо цікаве під поверхнею

22 / 1 / 2022 15:37, автор: Анатолій Колесник
Супутник Сатурна, який схожий на Зірку смерті, можливо має дещо цікаве під поверхнею - фото
Мімас та Енцелад. Credit: NASA / JPL-Caltech / Space Science Institute

Схожий на Зірку смерті із Зоряних воєн, крихітний Мімас можливо притаїв рідкий океан під своєю поверхнею.

Про це розповідають у Південно-Західному дослідницькому інституті (SwRI), передають OstanniPodii.com

В останні дні місії "Кассіні" космічний апарат виявив цікаву лібрацію, або коливання, в обертанні крихітного внутрішнього супутника Сатурна, що часто вказує на геологічно активне тіло, здатне підтримувати внутрішній океан.

«Якщо Мімас має океан, то він представляє новий клас невеликих, "скритних" океанських світів з поверхнями, які не видають існування океану», – сказала докторка Алісса Роден із SwRI, спеціалістка з геофізики крижаних супутників, особливо тих, що містять океани, та еволюції систем супутників планет-гігантів.

Одним з найглибших відкриттів планетології за останні 25 років є те, що в нашій Сонячній системі поширені світи з океанами під шарами порід та льоду. До таких світів належать крижані супутники планет-гігантів Європа, Титан та Енцелад, а також далекі планети, як-от Плутон.

Такі світи, як Земля з поверхневими океанами, повинні знаходитися у вузькому діапазоні відстаней від своїх зірок, щоб мати температури, здатні підтримувати воду у рідкому стані. Світи з внутрішніми водними океанами (IWOW), однак, зустрічаються на набагато ширшому діапазоні відстаней, що значно збільшує кількість придатних для життя світів, які, ймовірно, існують по всій галактиці.

«Оскільки поверхня Мімаса сильно спотворена кратерами, ми думали, що це просто заморожена брила льоду», – сказала Роден. «IWOW, такі як Енцелад та Європа, мають тріщини та інші ознаки геологічної активності. Виявилося, що поверхня Мімаса обманювала нас, і наше нове розуміння значно розширило визначення потенційно придатного для життя світу в нашій Сонячній системі та за її межами».

Припливні процеси розсіюють орбітальну та обертову енергію у вигляді тепла в супутнику. Щоб відповідати внутрішній структурі, як випливає з лібрації Мімаса, припливне нагрівання на супутнику має бути достатньо великим, щоб уникнути замерзання океану, але досить малим, щоб підтримувати товсту крижану оболонку. Використовуючи моделі припливного нагріву, команда розробила чисельні методи для створення найбільш правдоподібного пояснення стійкої крижаної оболонки товщиною від 22 до 32 кілометрів над рідким океаном.

«У більшості випадків, коли ми створюємо ці моделі, нам доводиться точно налаштовувати їх, щоб отримати те, що ми спостерігаємо», – сказала Роден. «Цього разу докази існування внутрішнього океану просто вискочили з найбільш реалістичних сценаріїв стабільності крижаного панцира та спостережуваних лібрацій».

Команда також виявила, що тепловий потік від поверхні дуже чутливий до товщини крижаного панцира, що міг би перевірити космічний апарат. Наприклад планується, що космічний апарат Juno пролетить біля Європи та за допомогою свого мікрохвильового радіометра виміряє теплові потоки на цьому супутнику Юпітера. Отримані дані дозволять вченим зрозуміти, як теплові потоки впливають на крижану оболонку океанських світів, таких як Мімас, що особливо цікаво у зв′язку із наближенням запуску у 2024 році космічного апарату НАСА Europa Clipper.

«Хоча наші результати підтверджують сьогоднішнє існування океану на Мімасі, важко узгодити орбітальні та геологічні характеристики супутника з нашим поточним розумінням його теплової орбітальної еволюції», – каже Роден. «Оцінка статусу Мімаса як океанського супутника дозволила б порівняти моделі його формування та еволюції. Це допомогло б нам краще зрозуміти кільця Сатурна та супутники середнього розміру, а також поширеність потенційно життєпридатних океанських супутників, особливо на Урані. Мімас є привабливою ціллю для подальшого дослідження».

Результати цього дослідження були опубліковані в журналі Icarus.

Мімас – десятий за віддаленістю від Сатурна його природний супутник та сьомий за розміром. Він має на своїй поверхні особливість – кратер Гершеля, який простягається на 139 кілометрів в ширину – майже одну третину діаметра Мімаса (396 км). Цей кратер робить Мімас схожим на Зірку смерті із Зоряних воєн.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.


Коментарі:

Цей сайт та сторонні віджети на ньому використовують COOKIE, що необхідно для повноцінної роботи сайту. “Куки” – це безпечна технологія збирання аналітичної інформації про відвідувачів. Їх можна відключити у налаштуваннях Вашого браузера. Погодитися на використання Cookie