Наука та техніка

Вчені з філії Міжнародного центру радіоастрономічних досліджень (ICRAR) при Університеті Кертіна пов’язали загадкові радіоімпульси з незвичайною зоряною парою — мертвою зорею, яка обертається кожні вісім хвилин, та зорею, схожою на наше Сонце.

Та сама геометрія, яка робить сонячні затемнення на Землі такими рідкісними та дивовижними, допомагає пояснити зникнення транзитів гігантської екзопланети.

За допомогою рентгенівської обсерваторії «Чандра» астрономи з’ясували, що саме спричиняє повторювані спалахи на гігантській нестабільній зорі.

Нова методика дозволила проникнути крізь яскраве світло зорі та виявити гігантську екзопланету, «загублену» в даних JWST.

Використовуючи дані космічного телескопа «Джеймс Вебб» (JWST), дослідники перевірили, чи може одна конкретна маленька червона точка містити первинну чорну діру — теоретичний об’єкт, що існував ще до появи зірок, галактичного пилу та важчих елементів.

Радіоастрономічні спостереження виявили свідчення того, що зоря-компаньйон порушує структуру атмосфери червоного надгіганта.

Астрономи, використовуючи «Дуже великий телескоп» (VLT), виявили рідкісний диск уламків навколо мертвої зорі, який дає уявлення про те, що в далекому майбутньому може статися з нашою Сонячною системою.

Новий аналіз даних, отриманих космічним телескопом Джеймса Вебба, вказує на наявність хмарного неба, що відбиває світло, на екзопланеті TOI-561 b.

Створено карту розподілу матерії у симульованому всесвіті, що узгоджується з астрономічними спостереженнями.

Астрономи використали рентгенівську обсерваторію «Чандра», щоб розібратися в причині утворення незвичайної структури радіохвиль, яку вони прозвали «Скрипковим ключем», оскільки її характерна форма дуже нагадує цей музичний символ.