Наука та техніка

Астрономи, використовуючи «Дуже великий телескоп» (VLT), виявили рідкісний диск уламків навколо мертвої зорі, який дає уявлення про те, що в далекому майбутньому може статися з нашою Сонячною системою.

Новий аналіз даних, отриманих космічним телескопом Джеймса Вебба, вказує на наявність хмарного неба, що відбиває світло, на екзопланеті TOI-561 b.

Створено карту розподілу матерії у симульованому всесвіті, що узгоджується з астрономічними спостереженнями.

Астрономи використали рентгенівську обсерваторію «Чандра», щоб розібратися в причині утворення незвичайної структури радіохвиль, яку вони прозвали «Скрипковим ключем», оскільки її характерна форма дуже нагадує цей музичний символ.

Завдяки надзвичайно високій роздільній здатності радіотелескопа ALMA виявлено кільця, прогалини та порожнини в надзвичайно компактних дисках навколо молодих зірок, що свідчить про те, що багато невеликих дисків могли здаватися гладкими просто тому, що їхні деталі були занадто дрібними для розрізнення.

Астрономи довели, що білі карлики можуть світитися у надзвичайно широкому діапазоні кольорів, зокрема, це стосується першої в історії зорі, яка для людського ока виглядає зеленою.

Міжнародне дослідження розкриває, що розуміння зв’язку між планетами та їхніми зорями є ключовим для пошуку структур, подібних до Сонячної системи, а також світів, придатних для життя.

Використовуючи апарат «Mars Express» у поєднанні з найсучаснішою метеорологічною моделлю Червоної планети, вчені з’ясували, що за найдивнішою хмарою Марса може приховуватися дещо дуже екзотичне з точки зору фізики.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба астрономи визначили галактику, з якої походить найвіддаленіший серед відомих швидкий радіосплеск, що надає підказку щодо походження цих загадкових сигналів.

Виявлено зорю, яка неквапливо поїдає свого компаньйона, коричневого карлика — планетоподібний об’єкт, який масивніший за планету, але не настільки великий, як зоря.