Наука та техніка - ст. 2

Вчені встановили, що єдиний спосіб отримати надзвичайно нахилену орбіту Деймоса - це мати кільце навколо Марса мільярди років тому.

Спостереження Стратосферної обсерваторії інфрачервоної астрономії (SOFIA) вказують на те, що магнітне поле біля ядра нашої галактики досить потужне, щоб контролювати матеріал, що рухається навколо чорної діри, навіть за наявності величезних гравітаційних сил чорної діри.

Двоє астронавтів на борту SpaceX Dragon Endeavour прибули до Міжнародної космічної станції.

Астрономи, використовуючи космічний телескоп Хаббла, виявили, що планетам важко утворюватися у грубій та суровій центральній області масивного, переповненого зоряного кластера Westerlund 2. Розташований на відстані 20 000 світлових років, Вестерлунд 2 - це унікальна лабораторія для вивчення зоряних еволюційних процесів, тому що він знаходиться відносно неподалік, досить молодий і містить велику зоряну популяцію.

Міжнародна команда вчених за допомогою спектрографа ESPRESSO підтведила існування планети розміром із Землю навколо найближчої до Сонячної системи зірки, Проксима Центавра. Планета Проксіма b має масу 1,17 земної і знаходиться в жилій зоні своєї зірки, обертаючись навколо неї за 11,2 дня.

Нове дослідження показує, що під тиском деякі надмасивні чорні діри насправді благоденствують.

Астрономи отримали зображення надрідкісного типу галактики, описуваного як "космічне вогняне кільце", яка існувала 11 мільярдів років тому.

Астрономи, використовуючи Атакамський великий міліметровий/субміліметровий масив (ALMA), виявили квазіперіодичні мерехтіння у міліметрових хвилях, що надходять від центру Чумацького Шляху, Стрільця (Sgr) A*. Команда вчених інтерпретувала ці мерехтіння як такі, що викликані обертанням радіо-джерела навколо надмасивної чорної діри з радіусом орбіти меншим, ніж у Меркурія.

Навколо молодої зірки AB Aurigae у щільному диску із газу та пилу астрономи виявили спіралеподібну структуру із "закрутком", що може бути місцем, де утворюється планета.

У нашому Всесвіті, якому 13,8 мільярдів років, більшість галактик, таких як наш Чумацький Шлях, формувалися поступово, досягнувши своєї великої маси порівняно пізно. Але традиційні моделі формування галактик ставить під сумнів нове відкриття, зроблене за допомогою Атакамського великого міліметрового/субміліметрового масиву (ALMA), галактики з масивним обертовим диском, яка спостерігається, коли Всесвіту було лише десять відсотків його поточного віку.