Наука та техніка - ст. 2

Відкриття її наявності свідчить про те, що частина води, яка міститься в кометах — і, можливо, навіть на Землі — є старшою за самий диск, що дає проривні уявлення про історію води в нашій Сонячній системі.

Міжнародна команда астрономів, використовуючи розгалужену мережу телескопів, виявила першу радіояскраву подію припливного руйнування (TDE), що відбулася за межами центру галактики та найшвидше еволюціонує серед коли-небудь спостережуваних цього типу космічних катастроф.

Матеріали з древніх порід можуть розкрити умови ранньої Сонячної системи, які сформували ранню Землю, ще до «гігантського удару», та інші планети.

Вперше астрономам вдалося зафіксувати радіозображення з парою чорних дір, підтвердивши теоретичні розрахунки.

Завдяки гравітаційному лінзуванню у далекому Всесвіті виявлено об′єкт, який нічого не випромінює. Існування таких об′єктів може розповісти нам більше про таємничу темну матерію, яка складає чверть Всесвіту.

Нові спостереження космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) вказують на те, що масивні червоні надгіганти можуть бути причиною більшості наднових, як передбачено теорією, але рідко спостерігаються, оскільки приховані в пилу.

За допомогою складних суперкомп′ютерних моделювань астрофізики-теоретики встановили наявність додаткового механізму, відповідального за вилучення енергії обертання з чорних дір.

Астрономи, які шукали докази існування світла від перших зірок і галактик, виявили, що Всесвіт був теплим, а не холодним, перш ніж «засяяв».

Космічний телескоп Джеймса Вебба надав перші прямі вимірювання хімічних і фізичних властивостей потенційного диска, в якому утворюються супутники навколо великої екзопланети CT Cha b.

Астрономи, використовуючи космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST), детально вивчити погоду на гарячій планеті SIMP-0136, що блукає одна без своєї зорі, і виявили сильну активність, схожу на полярне сяйво.