Наука та техніка - ст. 3

Астрофізики знайшли докази можливості безпосереднього утворення чорних дір, а не від залишку зірки.

Ці чотири зображення галактики Вир показують, як різні довжини хвиль світла можуть виявляти різні особливості космічного об′єкта. Зліва направо: у видимому світлі, потім поєднання видимого світла та інфрачервоного і два останніх зображення - на різних довжинах хвиль інфрачервоного світла.

Марсохід Curiosity виявив найбільшу за час своєї місії кількість метану в повітрі на Червоній планеті, який може мати як біологічне, так і геологічне походження.

Під найбільшим кратером нашої Сонячної системи - басейном Південний полюс-Ейткен на Місяці - виявлено таємничо велику масу матеріалу. Там може міститися метал з астероїда, який врізався в Місяць і утворив кратер.

Надмасивні чорні діри в центрах багатьох галактик, судячи зі всього, дуже впливають на їхню еволюцію. Це відбувається під час фази, коли чорна діра споживає матеріал галактики, в якій вона знаходиться, з дуже високою швидкістю, зростаючи при цьому в масі.

Ніколи раніше небачений диск з прохолодного міжзоряного газу, що обгортає надмасивну чорну діру в центрі нашої галактики, що показали нові дослідження за допомогою радіотелескопа ALMA.

Нещодавнє виявлення короткоживучої речовини надає ще один доказ того, що карликова планета має рідкий океан під поверхнею, в результаті чого на поверхні з’являються нові матеріали.

Наша Сонячна система може містити чужорідні комети, викрадені у іншої зірки, яка 4,5 мільярдів років тому пролітала повз. Подібна близька зустріч у далекому скупченні молодих зірок також могла надіслати до нас міжзоряного відвідувача Оумуамуа, і в Галактиці має бути ще багато таких вільно плаваючих об′єктів.

Космічний телескоп сфотографував зірки красивої галактики Мессьє 90, яка рухається в бік нашого Чумацького Шляху, а не віддаляється.

Команда місії «Нові горизонти» опублікувала перший нарис про «2014 MU69» - найдальшому з будь-коли досліджуваних планетарних будівельних блоків, який знаходиться в Поясі Койпера.