Зірки з антиматерії: накладено нові обмеження щодо можливості їх існування

Що, якщо частина антиматерії, яка, як вважалося зникла, переховується у вигляді антизірок? Вчені з Інституту досліджень у галузі астрофізики та планетології (IRAP - CNRS/CNES/UT3 Пол Сабатьє) використали космічний гамма-телескоп Фермі, щоб встановити найбільш стримуючі обмеження цієї гіпотези.

Результати їх роботи були недавно опубліковані у журналі "Physical Review D", розповідають в IRAP.

Що таке антиматерія? Часто пов’язана зі світом наукової фантастики, антиматерія дійсно існує. Вона спостерігається у фізичних лабораторіях і в космосі. Це симетричний стан відомої нам матерії. Закони фізики, відомі на сьогоднішній день, говорять нам, що Всесвіт повинен містити рівну кількість матерії та антиматерії. Однак на сьогодні антиматерія спостерігається лише на рівні непрямих доказів, і дослідження припускають, що весь космос мав би бути позбавлений її. На даний час це вважається однією з найбільших таємниць Всесвіту.

Тим не менше, детектор частинок AMS, недавно встановлений на борту Міжнародної космічної станції, вказує на те, що антиматерії може бути більше, ніж ми думали. Вона може ховатися в околицях Сонячної системи у вигляді малоймовірних об′єктів: зірок з антиматерії, або антизірок. Існування таких об′єктів мало б серйозні наслідки для того, як ми уявляємо Всесвіт, але поки-що незрозуміло, як перевірити цю гіпотезу.

Відомо, що зіткнення антиматерії та атерії утворює гамма-промені -- найенергійнішу форму випромінювання. У статті, опублікованій у "Physical Review D", дослідники IRAP використали 10-річні дані космічного телескопа Фермі для оцінки максимальної кількості антизірок у галактиці. Вони змогли виділити в каталозі джерел гамма-випромінювання, знайдених Фермі, 14 кандидатів, емісійні властивості яких порівнянні з тими, що очікуються для антизірок. Однак природа цих джерел досі невизначена. Набагато більше ймовірно, що насправді вони є іншими типами добре встановлених гамма-випромінювачів, наприклад, пульсарами або чорними дірами. Потім команда IRAP оцінила максимальну кількість антизірок, які можуть існувати в нашій галактиці, отримавши найсильніші обмеження. Уявивши, що вони розподілені як звичайні зірки, переважно на галактичному диску, вчені змогли встановити, що існує щонайбільше одна антизірка на кожні 300 000 звичайних зірок. Тим не менше, вони також показали, що старі антизірки, походження яких сягає початків Всесвіту, можуть легше переховуватися від гамма-телескопів у гало навколо галактики.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.