Астрономи виявили величезний та потенційно небезпечний астероїд, прихований у відблисках Сонця

Сутінкові спостереження виявили три великі близькоземні астероїди (NEA) у внутрішній частині Сонячної системи. Ці NEA є частиною невловної популяції, яка ховається всередині орбіт Землі та Венери. Один з астероїдів є найбільшим потенційно небезпечним для Землі об′єктом серед виявлених за останні вісім років.

Про це розповідають в Науково-дослідному центрі наземної, нічної оптичної та інфрачервоної астрономії (NOIRLab) Національного наукового фонду (NFS), передають OstanniPodii.com.

Міжнародна група фахівців виявила три нові близькоземні астероїди (NEA), що переховуються у внутрішній частині Сонячної системи — області, розташованій усередині орбіт Землі та Венери. Цей регіон, як відомо, складний для спостережень, оскільки мисливцям за астероїдами доводиться боротися із сонячним відблиском.

Однак, скориставшись короткими, але сприятливими умовами спостереження в сутінках, астрономи виявили невловне тріо NEA. Один з них — астероїд завширшки 1,5 кілометра під назвою 2022 AP7, орбіта якого може коли-небудь опинитися на шляху Землі. Інші астероїди, названі 2021 LJ4 і 2021 PH27, мають орбіти, які безпечно залишаються повністю всередині орбіти Землі. Також особливий інтерес для астрономів і астрофізиків становить 2021 PH27 — найближчий до Сонця з відомих астероїдів. Як такий, він має найбільший ефект загальної теорії відносності [1] серед усіх об'єктів у нашій Сонячній системі, а під час руху орбітою його поверхня стає досить гарячою, щоб розплавити свинець.

Відкриття вони зробили за допомогою Камери темної енергії (DECam), встановленої на 4-метровому телескопі Víctor M. Blanco в Міжамериканській обсерваторії Серро-Тололо в Чилі в рамках програми NOIRLab NSF.

"Наш сутінковий огляд прочісує область у межах орбіт Землі та Венери в пошуках астероїдів", - розповідає Скотт Шеппард, астроном з Лабораторії Землі та планет Наукового інституту Карнегі та провідний автор статті, в якій описано цю роботу. "Поки що ми знайшли два великих навколоземних астероїди розміром близько 1 кілометра в поперечнику, які ми називаємо вбивцями планет".

"Найімовірніше, залишилося знайти лише кілька NEA з подібними розмірами, і ці великі невідкриті астероїди, ймовірно, мають орбіти, які більшу частину часу перебувають усередині орбіт Землі й Венери", - сказав Шеппард. "На сьогодні, через складність спостережень поблизу сліпучого Сонця, відкрито всього близько 25 астероїдів з орбітами, що повністю збігаються з орбітою Землі".

Пошук астероїдів у внутрішній частині Сонячної системи — надскладне спостережне завдання. Астрономи мають тільки два коротких 10-хвилинних вікна щоночі для спостереження цієї області й змушені боротися з яскравим фоновим небом, що виникає через сонячні відблиски. Крім того, такі спостереження проводяться дуже близько до горизонту, що означає, що астрономам доводиться спостерігати крізь товстий шар земної атмосфери, який може розмити та спотворити їхні спостереження [2].

Відкриття цих трьох нових астероїдів, попри вказані труднощі, стало можливим завдяки унікальним спостережним можливостям DECam. Цей сучасний прилад є однією з найбільш високопродуктивних ширококутних ПЗС-матриць у світі, що дає астрономам можливість знімати великі ділянки неба з високою чутливістю.

Астрономи називають спостереження "глибокими", якщо вони захоплюють тьмяні об'єкти. Під час пошуку астероїдів, що перебувають у межах орбіти Землі, можливість проведення як глибоких, так і ширококутних спостережень є незамінною.

"Необхідні великі ділянки неба, тому що внутрішні астероїди трапляються рідко, а глибокі зображення потрібні тому, що астероїди тьмяні, і ви боретеся з яскравим сутінковим небом поблизу Сонця, а також зі спотворювальним ефектом земної атмосфери", - каже Шеппард. "DECam може покрити великі ділянки неба на глибину, недосяжну для менших телескопів, що дасть нам змогу заглибитися, покрити більше неба та досліджувати внутрішню частину Сонячної системи небаченими раніше способами".

Новини за подібною темою:

		Зовнішня Сонячна система може складатися ще з одного пояса малих об’єктів
		Астрофізики побудували модель, яка пояснює швидке формування планет
		Кілька мільйонів років тому Земля могла “вислизнути” з-під захисту Сонця

Крім виявлення астероїдів, які можуть становити потенційну загрозу для Землі, це дослідження є важливим кроком до розуміння розподілу малих тіл у нашій Сонячній системі. Найлегше виявити астероїди, які розташовані далі від Сонця, ніж Земля. З цієї причини, ці більш віддалені астероїди мають тенденцію домінувати в сучасних теоретичних моделях популяції астероїдів [3].

Виявлення цих об'єктів також дає змогу астрономам зрозуміти, як астероїди переміщуються внутрішньою Сонячною системою та як гравітаційна взаємодія та сонячне тепло можуть сприяти їхній фрагментації.

"Наш огляд DECam — один з найбільших і найчутливіших пошуків об'єктів на орбіті Землі та поблизу орбіти Венери", - каже Шеппард. "Це унікальний шанс зрозуміти, які типи об'єктів ховаються у внутрішній частині Сонячної системи".

"Після десяти років чудової роботи DECam продовжує приносити важливі наукові відкриття та водночас робити свій внесок у планетарну оборону - надважливу послугу, від якої виграє все людство", - сказав Кріс Девіс, директор програми NOIRLab у NSF.

Результати дослідження було опубліковано в The Astronomical Journal.

Роз'яснення

[1] Загальна теорія відносності Ейнштейна пояснює, як масивні об'єкти викривляють тканину простору-часу та як це впливає на рух об'єктів у Всесвіті. У нашій Сонячній системі цей вплив можна безпосередньо виміряти, наприклад, як прецесію орбіти планети Меркурій, яку неможливо точно пояснити, використовуючи лише ньютонівську фізику.

[2] Спостереження за внутрішньою частиною Сонячної системи складні для наземних телескопів і неможливі для космічних оптичних/інфрачервоних телескопів, таких як телескопи Хаббла та Джеймса Вебба. Інтенсивне світло та тепло Сонця підсмажили б чутливу електроніку. З цієї причини і Хаббл, і Вебб завжди спрямовані в бік від Сонця.

[3] Астероїди Атрія — також відомі під гавайською назвою астероїди Апохеле — є найменшою групою навколоземних астероїдів. Їхні орбіти мають афелій (найдальша точка від Сонця) менший, ніж перигелій Землі (найближча точка до Сонця).

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• Астероїди
• Сонячна система