Окрім гравітаційних хвиль, чи є ще способи виявити злиття чорних дір

Якщо дві чорні діри зливаються посередині космосу і нікого немає поруч, щоб це побачити, то чи насправді злиття відбувається?

Про це пише Universe Today.

На сьогодні єдиний спосіб, яким астрономи переконливо засвідчили злиття чорних дір, є випромінювання ними гравітаційних хвиль – ледь вловних брижів у тканині простору-часу. Ці злиття не мають жодного аналога в електромагнітному спектрі: ні гулу, ні спалаху, ні наднової, ніякого світла взагалі.

Ці злиття були відносно невеликими, з чорними дірами, маса яких не перевищувала масу Сонця у кілька десятків разів. Однак злиття набагато більших чорних дір, надмасивних, може супроводжуватися фантастичним світловим шоу. Якби ми могли зафіксувати як гравітаційні, так і електромагнітні хвилі з однієї такої події, це відкрило б нове вікно для вивчення природи екстремальної гравітації.

Найпростіший спосіб виявити злиття гігантських чорних дір – це ідентифікувати яскраві акреційні диски, що оточують кожну з них (відомі як активні ядра галактик, або AGN), згідно з новою роботою, нещодавно опублікованою на сервері препринтів arXiv. Насправді можливо, у нас вже є кандидат на злиття, що скоро відбудеться, з радіогалактикою 0402+379. Але знайти такі пари болюче важко, для цього потрібні години детальних спостережень і везіння на додачу.

Новини за подібною темою:

		У нашій галактиці знайдено наймасивнішу чорну діру зоряної маси
		Астрономи виявили крихітну чорну діру, яка неодноразово пробиває газовий диск більшої чорної діри
		Надмасивні чорні діри ненадовго прокидаються з глибокого сну завдяки подрібненим ними зорям

Інший метод полягає у пошуку змінності світлового відтоку AGN. Оскільки чорні діри обертаються і неухильно наближаються одна до одної, загальний світловий відтік змінюватиметься майже регулярно. Одним із кандидатів для такого підходу є блазар OJ 287, який стає яскравішим приблизно кожні 12 років.

Нарешті, астрономи можуть виявити злиття чорних дір через доплерівське зміщення світла, яке видає пара, навіть якщо вони не можуть розпізнати окремих чорних дір. Це схоже на техніку, що використовується для ідентифікації екзопланет навколо далеких зір.

Автори роботи наголошують, що ми тільки-но починаємо займатися "гравітаційно-хвильовою астрономією", і нам належить зробити багато роботи, перш ніж ми, ймовірно, спіймаємо злиття масивних чорних дір. Але якби ми це зробили, це була б золота жила масштабу спостережень за вибухом кілонової – унікальна можливість вивчити властивості гравітації в одному з найекстремальніших середовищ космосу.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.

• Чорні діри