космічний телескоп Хаббла

Хоча спіральна галактика NGC 4698 — розташована на відстані близько 55 мільйонів світлових років у сузір’ї Діви — на цьому новому знімку від космічного телескопа «Габбл» виглядає спокійною, вона приховує хаотичну таємницю.

Об′єднавши можливості двох космічних телескопів вчені дослідили деякі з найвіддаленіших об’єктів нашої Сонячної системи, які дають найкраще уявлення про ранню стадію формування планет.

Космічний телескоп «Габбл» показав зображення туманності LHA 120-N44 з величезною порожниною в центрі, а також з оболонкою навколо, в якій зі стисненого газу утворюються нові зорі.

За щасливим збігом обставин космічний телескоп «Габбл» став свідком розпаду комети.

Космічний телескоп «Габбл» об′єднався з телескопом «Евклід» для створення нового зображення одного з візуально найскладніших залишків зорі, що вмирає: планетарної туманності «Котяче око», також відомої як NGC 6543.

Космічний телескоп Габбла показав зображення незвичайної галактики з дивовижним зовнішнім виглядом.

Астрономи застосували передову технологію на основі штучного інтелекту для виявлення рідкісних астрономічних явищ в архівних даних космічного телескопа «Габбл».

Космічний телескоп «Габбл» дослідив об′єкт «Cloud-9» — беззоряну, багату на газ хмару темної матерії, яка вважається «реліквією» або залишком раннього формування галактики.

Космічний телескоп Габбла показав вигляд зблизька однієї з наймасивніших зореутворювальних хмар у сусідній галактиці, освітленої випромінюванням новонароджених зірок.

За допомогою космічного телескопа "Габбл" астрономи отримали зображення протопланетного диска навколо молодої зорі, з діаметром у 40 разів більшим, ніж наша Сонячна система.