Наднові

Згідно з новим дослідженням залишку наднової Кассіопеї А, проведеним за допомогою рентгенівської обсерваторії "Чандра", перед своїм вибухом внутрішня частина зорі вивернулася назовні.

Міжнародна група вчених виявила раніше небачений тип наднової, яка багата на кремній, сірку та аргон, що розкриває внутрішню шарувату будову вмерлої зорі.

Вивчаючи багатовікові залишки наднової SNR 0509-67.5 за допомогою Дуже великого телескопа (VLT), астрономи отримали візуальні докази того, що зоря може закінчити своє життя у результаті двох детонацій, не досягаючи межі Чандрасекара.

Телескоп Габбла допомагає долати ускладнення, які виникають через міжгалактичний пил при спостереженнях наднових, використовуваних для вимірювання космічних відстаней.

Астрофізики пропонують гостроцікаву альтернативу стандартній моделі космології, за якою прискорення розширення нашого Всесвіту є ілюзією через нерівномірний розподіл матерії з великими космічними порожнечами.

Для підвищення точності постійної Габбла, за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба астрономи дослідили три лінзовані зображення однієї далекої наднової типу Ia.

Космічний телескоп "Габбл" отримав зображення наднової, відокремивши її світло від світла материнської галактики.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) встановлено, що за виникнення найяскравішого гамма-спалаху (GRB) з усіх коли-небудь зафіксованих, позначеного GRB 221009A та прозваного B.O.A.T. ("найяскравіший з усіх часів"), відповідає вибух наднової. Але це відкриття розгадало одну загадку та водночас поглибило іншу.

Астрономи виявили відсутню ланку у зоряній еволюції, встановивши прямий зв′язок між вибуховою смертю масивних зір та утворенням найбільш компактних і загадкових об′єктів у Всесвіті — чорних дір і нейтронних зір.

Вперше астрономи об′єднали дані рентгенівської обсерваторії Чандра й космічного телескопа Джеймса Вебба для вивчення добре відомого залишку наднової Кассіопеї A (Cas A), та, можливо, розгадали таємницю химерної структури всередині.