Наднові - ст. 2

Філамент, в якому зародилася наша Сонячна система, міг допомогти їй пережити удар від вибуху наднової, що стався неподалік.

Астрономи виявили нову загрозу для життя на подібних до Землі планетах: тривалу фазу після вибуху наднових, під час якої їхнє інтенсивне рентгенівське випромінювання може впливати на планети, розташовані на відстані понад 100 світлових років.

Космічний телескоп Джеймса Вебба показав залишок наднової у неймовірних деталях, які раніше були недоступні для астрономів.

Виявлено систему, в якій перед тим, як вибухнути надновою, білий карлик акреціює гелій, а не водень, набираючи масу повільніше, ніж вважалося раніше.

Космічний телескоп Джеймса Вебба сфотографував у безпрецедентній детальності WR 124 — зірку Вольфа-Райє, що являє собою рідкісну прелюдію до знаменитого фінального акту масивної зірки: наднової.

Астрономи знайшли рідкісну подвійну систему, в якій одна зоря не змогла повністю вибухнути як наднова. Дослідники вважають, що згодом друга зоря теж стане нейтронною зіркою, а потім вони зіллються та вибухнуть як кілонова.

Завдяки космічному лінзуванню, три різні моменти вибуху далекої наднової були зафіксовані на одному знімку космічним телескопом Хаббла.

У новому дослідженні обговорюються стратегії спостереження та, можливо, прогнозування сигнатур попередника вибуху наднової типу II. Робота може допомогти нам краще зрозуміти, як і коли наднові можуть виникати по всьому Всесвіту.

Астрономи давно шукали місця запуску одних з найбільш високоенергетичних протонів у нашій галактиці. Тепер дослідження з використанням 12-річних даних космічного гамма-телескопа НАСА "Фермі" підтверджує, що один залишок наднової є саме таким місцем.

Дзета Змієносця ймовірно була викинута з місця свого народження внаслідок потужного зоряного вибуху. Новий погляд рентгенівської обсерваторії "Чандра" допомагає більше дізнатися про історію цієї зірки.