Квазари

Космічний телескоп «Евклід» виявив 31 найдавніший квазар. І два з них сяяли світлом трильйона Сонць ще тоді, коли Всесвіту було лише 5% від нинішнього.

У ранньому Всесвіті виявлено дивовижну комбінацію: квазар зазнає надзвичайно швидкої акреції, при цьому одночасно яскраво сяє у рентгенівському діапазоні та виробляє сильне радіовипромінювання з джета — особливості, які, за багатьма теоретичними моделями, не можуть співіснувати.

Астрономи використали унікальні можливості космічного телескопа "Габбл", щоб зазирнути ближче, ніж будь-коли, у горлянку енергійного монстра — чорної діри, що живить квазар.

Виявлено квазари з малою кількістю видимих космічних сусідів, що викликає питання про те, як вони вперше з′явилися понад 13 мільярдів років тому.

Спостереження за допомогою Камери темної енергії (DECam), підтверджують очікування астрономів, що квазари раннього Всесвіту формувалися в регіонах космосу, густо заселених меншими галактиками-супутниками.

На цьому новому знімку від космічного телескопа Джеймса Вебба зображено гравітаційне лінзування квазара, відомого як RX J1131-1231, розташованого приблизно за шість мільярдів світлових років від Землі у сузір′ї Кратера.

За допомогою Космічного телескопа Джеймса Вебба (JWST) астрономи виявили велику кількість тьмяних маленьких червоних крапок у далекому Всесвіті та визначили їх як новонароджені квазари, що може змінити наше розуміння генезису надмасивних чорних дір.

За допомогою Дуже великого телескопа (VLT) астрономи отримали характеристики яскравого квазара, встановивши, що він є не лише найяскравішим у своєму роді, але й найсвітлішим об′єктом серед коли-небудь спостережуваних.

За допомогою радіотелескопу ALMA астрономи виявили відтік молекулярного газу з галактики з квазаром, коли Всесвіту було менш як 1 мільярд років, що підтверджує теоретичні передбачення еволюції галактик.

Учені вперше спостерігали, як ранній Всесвіт рухається у вкрай сповільненому темпі, розкривши одну із загадок розширюваного Всесвіту Ейнштейна.