Квазари - ст. 2

Запропоновано пояснення виникнення надмасивних чорних дір з активною акрецією у ранні часи Всесвіту: від величезних зірок, які з’явилися від колапсу турбулентних газових хмар.

Протягом перших мільярдів років існування Всесвіту вітри, що дмуть від надмасивних чорних дір у центрах галактик, були набагато частішими та потужнішими, ніж ті, що спостерігаються в сучасних галактиках, приблизно через 13 мільярдів років. Ті вітри були настільки потужними, що сповільнювали зростання надмасивних чорних дір, від яких вони походили.

Астрономи виявили у ранньому Всесвіті чорну діру, що швидко зростає, яка вважається критично важливою "відсутньою ланкою" між молодими зореутворювальними галактиками та першими надмасивними чорними дірами.

Астрономи виявили тісну кореляцію між рентгенівським та ультрафіолетовим випромінюваннями у квазарах, і пропонують використовувати їх для визначення космічних відстаней.

Астрофізики розробили новий метод визначення місцеперебування надзвичайно рідкісних позагалактичних об′єктів — “квазарів зі змінюваним виглядом”.

Використовуючи дані обстеження всього неба SRG/eROSITA, вчені з Інституту позаземної фізики Макса Планка виявили дві галактики, що раніше були в стані спокою, а зараз демонструють квазіперіодичні виверження.

Зазирнувши назад на 10 мільярдів років у минуле Всесвіту за допомогою космічного телескопу “Хаббл”, астрономи виявили пару квазарів, які знаходяться настільки близько один до одного, що виглядають як єдиний об’єкт на фотографіях з наземних телескопів, але не для Хаббла. Дослідники вважають, що квазари знаходяться дуже близько один до одного, оскільки вони перебувають у ядрах двох галактик, що зливаються. Команда згодом знайшла чергову пару квазарів в іншому дуеті галактик, що зіштовхуються.

Астрономи, використовуючи рентгенівську обсерваторію Чандра, виявили свідчення існування надзвичайно довгого струменя (джета) частинок, що йде з надмасивної чорної діри в ранньому Всесвіті.

За допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO) астрономи виявили та детально вивчили найвіддаленіше з відомих на сьогодні джерело радіовипромінювання. Джерелом є "радіоголосний" квазар -- яскравий об′єкт із потужними струменями, що випромінюють на довжинах радіохвиль, -- який настільки далекий, що його світлу потрібно було 13 мільярдів років, щоб досягти нас.

Астрономи спостерігали світний квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі -- найвіддаленіший із виявлених на сьогодні квазарів. Датований 670 мільйонами років після Великого вибуху, коли Всесвіту було лише 5% від свого теперішнього віку, у квазарі розміщена надмасивна чорна діра, еквівалентна загальній масі 1,6 мільярда сонць.