Квазари - ст. 2

Астрономи виявили тісну кореляцію між рентгенівським та ультрафіолетовим випромінюваннями у квазарах, і пропонують використовувати їх для визначення космічних відстаней.

Астрофізики розробили новий метод визначення місцеперебування надзвичайно рідкісних позагалактичних об′єктів — “квазарів зі змінюваним виглядом”.

Використовуючи дані обстеження всього неба SRG/eROSITA, вчені з Інституту позаземної фізики Макса Планка виявили дві галактики, що раніше були в стані спокою, а зараз демонструють квазіперіодичні виверження.

Зазирнувши назад на 10 мільярдів років у минуле Всесвіту за допомогою космічного телескопу “Хаббл”, астрономи виявили пару квазарів, які знаходяться настільки близько один до одного, що виглядають як єдиний об’єкт на фотографіях з наземних телескопів, але не для Хаббла. Дослідники вважають, що квазари знаходяться дуже близько один до одного, оскільки вони перебувають у ядрах двох галактик, що зливаються. Команда згодом знайшла чергову пару квазарів в іншому дуеті галактик, що зіштовхуються.

Астрономи, використовуючи рентгенівську обсерваторію Чандра, виявили свідчення існування надзвичайно довгого струменя (джета) частинок, що йде з надмасивної чорної діри в ранньому Всесвіті.

За допомогою Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO) астрономи виявили та детально вивчили найвіддаленіше з відомих на сьогодні джерело радіовипромінювання. Джерелом є "радіоголосний" квазар -- яскравий об′єкт із потужними струменями, що випромінюють на довжинах радіохвиль, -- який настільки далекий, що його світлу потрібно було 13 мільярдів років, щоб досягти нас.

Астрономи спостерігали світний квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі -- найвіддаленіший із виявлених на сьогодні квазарів. Датований 670 мільйонами років після Великого вибуху, коли Всесвіту було лише 5% від свого теперішнього віку, у квазарі розміщена надмасивна чорна діра, еквівалентна загальній масі 1,6 мільярда сонць.

Деякі надмасивні чорні діри запускають вдалечінь від себе потужні промені матеріалу, або струмені, тоді як інші – ні. Тепер астрономи, можливо, визначили, чому так відбувається.

Науковці виявили таємничі пульсації гамма-випромінювання, що виходять з космічної газової хмари.

Міжнародна команда астрофізиків вперше помітила на довгих радіохвилях, що струмінь квазара менш потужний, ніж передбачалося раніше. Це відкриття дає нові уявлення про еволюцію квазарних струменів.