Космос - ст. 123

В центральній сцені фотографії, зробленої космічним телескопом Хаббла, зображена далека спіральна галактика NGC 2008, чиї спіральні рукава розпростерті до нас.

Відповіді на деякі питання щодо того, яким чином майбутні місії збираються шукати життя на земле-подібних екзопланетах.

За допомогою Дуже великого телескопу (VLT) астрономи отримали зображення безпрецендентного затемнення Бетельгейзе - червоної зірки-надгіганта в сузір′ї Оріона.

Команда астрономів під керівництвом Брендана Боулера з Техаського університету в Остіні досліджувала процес утворення гігантських екзопланет та коричневих карликів - класу об′єктів, масивніших за гігантські планети, проте не настільки, щоб розпалити ядерний синтез у своїх ядрах, щоб сяяти як справжні зірки.

Нещодавно виявлені пульсації простору-часу, які називаються гравітаційними хвилями, можливо містять докази підтвердження теорії того, що життя пережило Великий вибух завдяки фазовому переходу, який дозволив частинкам нейтрино перетасувати матерію та антиматерію.

Як на південному полюсі Червоної планети утворилося масивне родовище з нашарувань водяного льоду і CO2-льоду.

Новий пошук в архівних даних космічного апарата Kepler виявив незвичайний супер-спалах раніше невідомої карликової нови. Менше, ніж за день до повільного згасання, система стала яскравішою у 1600 разів.

Відлуння в сигналах гравітаційних хвиль говорить про те, що горизонт подій чорної діри може бути складнішим, ніж вважають вчені на даний час.

Нове дослідження виявило більше дюжини масивних чорних дір в карликових галактиках, які раніше вважалися замалими для утримання їх, і здивували вчених своїм розташуванням всередині галактик.

Матеріал, падаючи в чорну діру, викидає рентгенівські промені в космос - і тепер астрономи використовують відлуння цього випромінення для картування динамічної поведінки та оточення самої чорної діри.