Космос - ст. 127

Нове вчення ідентифікувало на Венері 37 недавно активних вулканічних структур. Дослідження надає одне із найкращих доказів того, що Венера - все ще геологічно активна планета.

У "частковій надновій", при вибуху зірка-білий карлик вибила себе з орбіти іншої зірки, і тепер вона мчиться нашою галактикою.

Вчені розробили новий метод пошуку чорних дір у зовнішній Сонячній системі, щоб, разом з цим, визначити раз і назавжди істинну природу гіпотетичної Дев′ятої планети. Вони пропонують спостерігати за акреційними спалахами, наявність яких може довести або спростувати те, що Дев’ята планета є чорною дірою.

В Чумацькому Шляху виявлено магнітар, найшвидший із небагатьох відомих, що обертаються і з дуже потужним магнітним полем.

Спіральна структура, показана галактикою на цьому зображенні, яке було отримане за допомогою космічного телескопу Хаббл, вражає своєю делікатною, пернатою природою.

Причиною незвично сильного зниження яскравості Бетельгейзе, що спостерігається останнім часом, можуть бути незвичайно великі зіркові плями на її поверхні, а не викинутий зіркою пил.

Астрономи припускають, що при злитті двох чорних дір, які обертаються навколо третьої, більш масивної, вони спричиняють світіння матеріалу в акреційному диску третьої чорної діри.

Навколо найяскравішої зірки-червоного карлика на небі, Глізе 887, яка знаходиться за 11 світлових років від нас, виявлено дві планети, які можуть мати атмосферу і, потенційно, містити життя.

Кілька років тому планетолог Лінне Квік почала замислюватися, чи якась із понад 4000 відомих екзопланет, або планет поза нашою Сонячною системою, може нагадувати собою деякі водні місяці навколо Юпітера та Сатурна. Хоча деякі з цих місяців не мають атмосфери і вкриті льодом, вони все ще є одними з головних цілей у пошуках життя за межами Землі. Хорошими прикладами є місяць Сатурна Енцелад і місяць Юпітера Європа, класифіковані вченими як "океанічні світи".

Команда астрономів виявила цікаві, швидкі радіо-сплески з повторюваним ритмом, що виходять з невідомого джерела поза нашою галактикою, за 500 мільйонів світлових років.