Космос - ст. 120

Поки такі місії, як космічний телескоп Хаббла, TESS і Кеплер продовжують надавати уявлення про властивості екзопланет (планет навколо інших зірок), вчені отримують все більше можливостей складати до купи інформацію про те, як виглядають ці планети, з чого вони зроблені, і чи можуть вони бути придатними для життя, або навіть заселеними.

Міжнародна група дослідників підтвердила існування резонансних порожнин над сонячними плямами.

Використовуючи потужність суперкомп’ютерів, міжнародна група дослідників побачила крупним планом найменші скупчення темної матерії у віртуальному Всесвіті.

В межах проекту SETI, спільна дослідницька група значно розширила пошуки позаземного життя з 1400 зірок до 280 тисяч – тобто, збільшила кількість зірок, що аналізуються, більш ніж у 200 разів.

Наче ніжна та легка вуаль, що розвівається небом на цьому знімку, зробленому космічним телескопом "Хаббл", насправді є невеликою ділянкою вибухової хвилі наднової Сигнус, розташованої на відстані близько 2 400 світлового років від нас.

Науковці виявили таємничі пульсації гамма-випромінювання, що виходять з космічної газової хмари.

Підраховано, коли станеться останній вибух наднової, перед тим, як Всесвіті стане повністю мертвим і мовчазним.

Спостереження за допомогою космічного телескопа Хаббла показують, що несподіване затемнення надгігантської зірки Бетельгейзе, швидше за все, було спричинене величезною кількістю гарячого матеріалу, викинутого в космос з утворенням пилової хмари, що блокувала світло з поверхні Бетельгейзе.

Астрономи виявили, що може статися, коли гігантська чорна діра не втручається в життя галактичного скупчення. Використовуючи рентгенівську обсерваторію Чандра та інші телескопи, вони показали, що пасивна поведінка чорної діри може пояснити дивовижний потік зореутворення, що відбувається у далекому скупченні галактик.

Велика кількість долинних мереж, що проходять шрамами по поверхні Марса, можливо були вирізані водою, що танула під льодовиками, а не проточними річками, як вважалося раніше.