Космос - ст. 120

Астрономи за допомогою двох обсерваторій на Маунакеа -- телескопа Субару та обсерваторії Кека -- виявили ключовий еталон коричневого карлика, який є основним орієнтиром у розумінні властивостей перших безпосередньо зображених екзопланет.

Дослідники виявили нову мережу супермагістралей для подорожей через Сонячну систему набагато швидше, ніж це було можливо раніше.

Планета з малоймовірною орбітою навколо подвійної зірки, віддаленої на 336 світлових років, може запропонувати підказку до розгадки таємниці, набагато ближчої до нас: гіпотетичне, віддалене тіло у Сонячній системі, прозване "Дев′ятою планетою".

Додавши параметр, який дозволяє моделі Ейнштейна поєднуватися з квантовою теорією не суперечливим чином, вчені виявили, що при швидкому обертанні чорні діри можуть мати "волосся".

Зроблено відкриття, яке пов′язує зоряні спалахи із сигнатурами радіо-сплесків, і має полегшити астрономам визначення космічної погоди навколо сусідніх зірок поза Сонячною системою. На жаль, перші звіти про погоду нашого найближчого сусіда, Проксими Центавра, не оптимістичні щодо пошуку там життя таким, яким ми його знаємо.

Капсула із першими у світі отриманими зразками астероїдного підповерхневого матеріалу успішно приземлилася в Австралії.

Сонячна пляма, показана на цій фотографії у вражаючій детальності, хоч і не найбільша на нашому світилі, але в неї може вміститися Земля.

Дослідники вперше змогли за допомогою магнетизму визначити, коли вуглецеві хондритові астероїди -- астероїди, багаті на воду та амінокислоти -- вперше потрапили у внутрішню Сонячну систему.

Минуло понад 40 років з моменту запуску, а космічні апарати "Вояджер" все ще роблять відкриття.

Астрономи вловили рідкісний погляд на пелену газу, що швидко згасає, навколо старіючої зірки. Архівні дані космічного телескопа Хаббла свідчать, що туманність Hen 3-1357, прозвана туманністю Ската, стрімко згасла лише за останні два десятиліття.