Космос - ст. 120

Міжнародна команда дослідників, очолювана Лейденським університетом (Нідерланди), картографувала дев′ять гігантських зіткнень галактичних кластерів. Зіткнення відбулися сім мільярдів років тому і їх можна було спостерігати, оскільки вони прискорюють частинки до високих швидкостей. Вперше вивчаються зіткнення таких віддалених кластерів.

З тих пір, як астрономи підтвердили наявність планет поза нашою Сонячною системою, званих екзопланетами, людство цікавить: як багато з них можуть утримувати життя.

За допомогою обсерваторії SOFIA вперше підтверджено наявність води на освітленій сонцем поверхні Місяця.

З′являючись у безмежній темряві космосу, "NGC 34" на цьому знімку від космічного телескопа Хаббла більше схожа на потойбічну біолюмінесцентну істоту з глибоких океанів, аніж на галактику.

Космічний апарат OSIRIS-REx під час дотику з астероїдом Бенну захопив матеріал з поверхні, але частину з нього розгубив.

На цьому вражаючому знімку, зробленому космічним телескопом Хаббла, галактика NGC 2799 (зліва), як видно, витягується у напрямку центру галактики NGC 2798 (праворуч).

Наша галактика Чумацький Шлях перебуває у процесі переробки відходів.

Деякі надмасивні чорні діри запускають вдалечінь від себе потужні промені матеріалу, або струмені, тоді як інші – ні. Тепер астрономи, можливо, визначили, чому так відбувається.

Згідно з новим дослідженням міжнародної групи вчених, може пройти ще 100 тисяч років, перш ніж червона зірка-гігант Бетельгейзе загине у вогняному вибусі.

Схожий із земним ландшафт виник з інших причин: не вода, а метан і особлива динаміка атмосфери карликової планети.