Космос - ст. 116

Потопи немислимої потужності колись промивались через кратер Гейла на екваторі Марса приблизно 4 мільярди років тому, що натякає на можливість існування там життя.

Космічний телескоп Хаббла зафіксував цікавий ефект, який пояснюють тим, що пиловий диск матеріалу, який оточує чорну діру, відкидає свою тінь у космос, створюючи промені з яскравого світла та тіні.

У грудні можна буде спостерігати рідкісне космічне явище: Юпітер та Сатурн виглядатимуть як подвійна планета, перебуваючи один до одного дуже близько, вперше з часів Середньовіччя.

Туманність «Синє кільце», яка бентежила вчених більше десяти років, скоріш за все, є наймолодшим відомим прикладом злиття двох зірок в одну.

Невиразна галактика, що показав космічний телескоп Хаббла на цьому зображенні, відома під назвою UGC 12588.

Вчені виявили «викопну галактику», заховану у глибинах нашого Чумацького Шляху.

Виявлено низку далеких галактик з надмасивними чорними дірами в їх ядрах, які впродовж останніх двох десятиліть запустили потужні, радіо-випромінюючі струмені матеріалу.

Міжнародна група вчених показала, що гліцин – найпростіша амінокислота і важливий будівельний блок життя – може утворюватися в суворих умовах, які регулюють хімію в космосі.

Дуже давно – приблизно 4,5 мільярдів років тому – наше Сонце і Сонячна система сформувалися за короткий проміжок часу, за 200 000 років.

Невелика команда астрономів знайшла новий спосіб «побачити» невловимі ореоли темної матерії, що оточують галактики, за допомогою нової техніки, яка в 10 разів точніша за попередній найкращий метод.