Наука та техніка - ст. 88

Протягом п’яти мільйонів років шерстисті мамонти бродили землею, поки не зникли назавжди майже 4000 років тому — і вчені нарешті довели, чому.

Симуляції хаотичної взаємодії трьох чорних дір показують, що більш легкі чорні діри мають тенденцію викидати одна одну в космос, а важчі — зливатися.

Наш куточок Всесвіту, Сонячна система, знаходиться всередині галактики Чумацький Шлях, де мешкає понад 100 мільярдів зірок. Сонячна система укладена в міхур під назвою геліосфера, яка відокремлює нас від величезної галактики за своїми межами -- і від жорсткого космічного випромінювання галактики.

Чи є розумне життя в іншому місці Всесвіту? Це питання обговорюється століттями, якщо не тисячоліттями. Але лише нещодавно у нас з’явився реальний шанс з’ясувати це завдяки таким ініціативам, як Seti (пошук позаземного інтелекту), що використовує радіотелескопи для активного прослуховування радіоповідомлень від інопланетних цивілізацій.

Астрономам відомо, що Чумацький Шлях виріс за рахунок поглинання менших галактик. Але тепер група італійсько-голландських дослідників показала, що сусідня з Чумацьким Шляхом маленька галактика, в свою чергу, поглинула ще меншу галактику зі своїх околиць.

Астрономи за допомогою супутника-мисливця за екзопланетами вперше побачили, як білий карлик різко вмикається та вимикається.

Наш Всесвіт сяє яскравим світлом в електромагнітному спектрі. Хоча більшість цього світла надходить від зір, таких як наше Сонце, проте у таких галактиках, як наша, ми часто спостерігаємо короткі та яскраві спалахи, які затьмарюють цілі галактики.

Викликане юним Юпітером або вітром, що виникав на протопланетному диску, космічне розмежування, ймовірно, сформувало склад молодих планет.

Космологічна модель, яка не потребує темної матерії, подолала серйозну перешкоду у своїй відповідності до спостережень космічного мікрохвильового фону.

Центральне місце в цьому знімку, зробленому космічним телескопом NASA/ESA “Хаббл”, займає NGC 4666.