Наука та техніка - ст. 91

Вчені помітили раніше невпізнану особливість нашої галактики Чумацький Шлях: контингент молодих зірок та зореутворювальних хмар стирчить з одного зі спіральних рукавів Чумацького Шляху, як тріска з дерев’яної дошки.

Точно так само, як землетруси спричиняють гул нашої планети, коливання у нетрях Сатурна змушують газового гіганта злегка похитуватися. Ці рухи, своєю чергою, викликають брижі в кільцях Сатурна.

Регіон активного зореутворення у сузір′ї Змієносця надає астрономам нове уявлення про умови, в яких народилася наша Сонячна система.

Чорні діри чудово всмоктують матерію. Настільки сильно, що навіть світло не може вирватися з їх обіймів (звідси й назва). Але з огляду на їх талант до поглинання, чому чорні діри не продовжують все розширюватися й розширюватися і просто не поглинуть Всесвіт?

Згідно з дослідженням, соняшник повернутий у сторону висхідного сонця, оскільки підвищене ранкове тепло приваблює більше бджіл, а також допомагає рослинам ефективніше розмножуватися.

Аномалії розподілу водню в кратері Оккатор на Церері свідчать про наявність крижаної кори у карликової планети.

Серед величезних хмар регіонів зореутворення, як ця, приховуються потенційні підказки про формування нашої Сонячної системи.

Разом із відбором зразка з поверхні Бенну, космічний апарат надав точні дані для кращого прогнозування орбіти близькоземного об′єкта навколо Сонця.

Серед безлічі супутників нашої Сонячної системи Титан Сатурна виділяється -- це єдиний супутник з істотною атмосферою та рідиною на поверхні. У нього навіть є така погодна система, як у Землі, хоча замість води дощі йдуть з метану. Чи може бути, що на ньому теж є якесь життя?

Нові методи аналізу даних дозволяють знайти докази недавнього вулканізму у старих даних космічного апарату Магеллан. Незрозуміло, чи відбувається ця активність сьогодні, чи відбувалася протягом десятків мільйонів років, але з геологічної точки зору, в обох випадках вона відбувалася недавно.