Породи на дні кратера Єзеро на Марсі демонструють ознаки тривалої взаємодії з водою

Відтоді, як ровер Perseverance ("Наполегливість") приземлився у кратері Єзеро на Марсі у лютому, ровер та його команда вчених на Землі наполегливо працювали над дослідженням дна кратера, у якому колись було стародавнє озеро. Perseverance та місія "Марс-2020" шукають ознаки стародавнього життя на Марсі та готують доставлення на Землю зразків для подальшого аналізу.

Про це розповідають у Геологічному товаристві Америки.

Кейті Стек Морган – заступниця наукового керівника проєкту "Марс-2020" та наукова співробітниця Лабораторії реактивного руху НАСА (JPL), і в неділю, 10 жовтня, в Геологічному товаристві вона надала оновлену інформацію про перші результати місії ровера.

Завдяки високотехнологічному набору бортових приладів Perseverance, наукова група аналізувала породи на дні кратера, що наразі інтерпретуються як магматичні породи, ймовірно, від потоку вулканічної лави.

"Ідея про те, що це може бути вулканічна порода, була дійсно привабливою для нас з точки зору повернення зразків, оскільки магматичні породи чудово підходять для визначення точних вікових дат. Єзеро був одним з небагатьох стародавніх кратерних озер на Марсі, де, схоже що, є як неймовірні осадові, а також вулканічні відкладення, які можуть допомогти нам побудувати геологічну шкалу часу Марса", - сказала Стек Морган.

Озерна система та річки, що стікали у кратер Єзеро, ймовірно, були активними приблизно 3,8–3,6 млрд років тому, але можливість безпосередньо визначити вік порід у лабораторіях на Землі дасть перше остаточне уявлення про вікно часу, упродовж якого Марс міг бути придатною для життя планетою.

Використовуючи абразивний інструмент Perseverance, який обдряпує поверхню породи, щоб оголити породу та її текстури, команда виявила, що дно кратера, схоже що, складається з більш крупнозернистих магматичних мінералів, а також в породах є різноманітні солі. Спостереження дають можливість припустити, що вода спричинила значне вивітрювання та зміну дна кратера, а це означає, що породи піддавалися впливу води протягом тривалого часу.

Після використання вбудованих інструментів для аналізу характеристик дна кратера, наступним етапом Perseverance було відбір зразків породи за допомогою функції буріння. Однак, після того, як Perseverance завершив свою першу спробу свердління, пробірка для відбору керна виявилася порожньою.

"Ми провели кілька днів, оглядаючи навколо ровера, думаючи, що керн міг випасти з долота. Потім ми зазирнули вниз у буровий отвір, думаючи, що він, можливо, міг і не вийти з отвору. Усі ці пошуки виявилися марними. Врешті-решт ми дійшли висновку, що керн був подрібнений під час буріння", - сказала Стек Морган.

Порода, ймовірно, настільки змінилася та ослабла від взаємодії з водою, що вібрації та сила бура Perseverance подрібнили зразок.

Потім вчені націлилися на іншу породу, яка виявилася більш стійкою до атмосферних впливів, і "Наполегливості" вдалося зібрати два зразки керну – перші у його колекції зразків. Зразки, зібрані та відкладені Perseverance, будуть повернуті кількома космічними апаратами, які ще знаходяться в розробці, і, як очікується, будуть доставлені на Землю на початку 2030-х років. Тоді вчені у лабораторіях на Землі датуватимуть та аналізуватимуть породи, щоб з′ясувати, чи є в них які-небудь ознаки древнього марсіанського життя.

"Породи на дні кратера спочатку не вважалися основною астробіологічною метою місії, але Марс завжди дивує нас, коли ми дивимося на нього зблизька. Ми раді дізнатися, що навіть ці породи відчували стійку взаємодію з водою й могли бути придатний для життя древніми марсіанськими мікробами", - сказала Стек Морган.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.