Наука та техніка - ст. 120

Деякі надмасивні чорні діри запускають вдалечінь від себе потужні промені матеріалу, або струмені, тоді як інші – ні. Тепер астрономи, можливо, визначили, чому так відбувається.

Згідно з новим дослідженням міжнародної групи вчених, може пройти ще 100 тисяч років, перш ніж червона зірка-гігант Бетельгейзе загине у вогняному вибусі.

Схожий із земним ландшафт виник з інших причин: не вода, а метан і особлива динаміка атмосфери карликової планети.

Астрономи помітили рідкісний спалах світла від зірки, розірваної надмасивною чорною дірою. Це явище, відоме як подія приливного руйнування, є найближчим подібним спалахом, зафіксованим на сьогоднішній день.

Зовсім скоро космічний апарат візьме зразок з астероїда Бенну для відправлення його на Землю. Він може бути несхожий на все те, що ми маємо в колекції метеоритів на Землі.

Телескоп НАСА на літаку, Стратосферна обсерваторія інфрачервоної астрономії (SOFIA), дозволив по-новому подивитися на хімію у внутрішній області, що оточує масивні молоді зірки, де можуть почати утворюватися майбутні планети.

Результат нещодавніх досліджень колоборації CMS відкриває шлях до нового та унікального вивчення екстремального стану речовини, який, як вважають, існував незабаром після Великого вибуху.

Міжнародна група дослідників з безпрецедентною точністю виміряла гравітаційне червоне зміщення Сонця -- зміну частоти ліній у сонячному спектрі, що утворюється при виході світла з гравітаційного поля Сонця на шляху до Землі.

Дослідники з Кластеру передових досліджень RIKEN провели спостереження за новим магнетаром під назвою Swift J1818.0-1607, результати яких кидають виклик сучасним знанням про два типи екстремальних зірок, відомих як магнетари та пульсари.

Королівська академія наук Швеції вирішила присудити Нобелівську премію з хімії за 2020 рік Еммануель Шарпентьє та Дженніфер А. Дудні "за розробку методу редагування геному".