Наука та техніка - ст. 120

За допомогою потужного південноафриканського телескопа MeerKAT виявлено дві гігантські радіогалактики. Вважається, що ці галактики є одними з найбільших поодиноких об’єктів у Всесвіті.

Сонце — єдина зірка в нашій системі. Але багато точок світла на нашому нічному небі не такі самотні. За певними оцінками, понад три чверті всіх зірок існують у вигляді бінарів — з одним компаньйоном — або у ще більш складних стосунках. Зірки, розташовані у тісній близькості, можуть драматично впливати на своїх сусідок. Вони можуть позбавляти матеріалу одна в одної, зливатися або спотворювати рухи одна одної у космосі.

Космічний телескоп Хаббла зробив знімок NGC 613, яка є прекрасним представником галактик свого типу.

У Чумацькому Шляху знаходиться 8292 нещодавно виявлених зоряних потоків -- усі на ім’я Тея. Але Тея 456 особлива.

Астрономи відмотують стрілки годинника назад на розширенні залишків від вибуху поруч розташованої зірки. Використовуючи космічний телескоп "Хаббл", вони відстежили швидкісну шрапнель від вибуху, щоб розрахувати більш точне значення місцезнаходження та часу детонації зірки.

Гаряча, кам′яниста "суперземля" біля однієї з найстаріших зірок галактики здивувала групу вчених-мисливців за планетами.

Астрономи спостерігали світний квазар на відстані 13,03 мільярда світлових років від Землі -- найвіддаленіший із виявлених на сьогодні квазарів. Датований 670 мільйонами років після Великого вибуху, коли Всесвіту було лише 5% від свого теперішнього віку, у квазарі розміщена надмасивна чорна діра, еквівалентна загальній масі 1,6 мільярда сонць.

На цьому зображенні показано новий тип зірок, який ніколи раніше не зустрічався в рентгенівському світлі. Ця дивна зірка сформована після зіткнення і злиття двох білих карликів -- залишків зірок, як наше Сонце.

Астрономи заглянули в минуле на дев′ять мільярдів років, щоб знайти докази того, що злиття галактик в ранньому Всесвіті могло зупинити зореутворення і вплинути на зростання галактик.

У 2020 році астрономи додали нового члена до ексклюзивного сімейства екзотичних об′єктів, відкривши магнетар. Нові спостереження рентгенівської обсерваторії НАСА "Чандра" допомагають підтвердити ідею про те, що він також є пульсаром, тобто випромінює регулярні імпульси світла.