Вебб і Габбл показали моторошну пару галактик
Вдивіться в ці галактики. Вони виглядають так, наче кров приливає до верхньої частини обличчя, позбавленого плоті. Виразний, моторошний "погляд" їхніх пекучих ядер, схожих на очі, висяює в космічну темряву.
Про моторошну пару галактик розповідають в Європейському космічному агентстві, передають OstanniPodii.com.
Ці галактики, які знаходяться за мільйони світлових років від нас, поки що ледь торкаються одна одної. Менша спіраль ліворуч, каталогована як IC 2163, дуже повільно "повзе" за NGC 2207, спіральною галактикою праворуч.
Похмурі кольори у пари -- це поєднання середньо-інфрачервоного світла космічного телескопа "Джеймс Вебб" і видимого й ультрафіолетового світла космічного телескопа "Габбл".
Знайти потенційні докази їхнього "світлового скреготу" можна в ударних фронтах, де матеріал з галактик міг зіткнутися. Ці лінії, зображені яскравішим червоним кольором, включно з "повіками", можуть бути причиною появи випуклих, схожих на вени рукавів галактик.
Перший близький проліт галактик міг також спотворити їхні делікатно вигнуті рукави, витягнувши приливні розширення в кількох місцях. Прикладом такої активності можуть бути розсіяні крихітні спіральні рукави між ядром IC 2163 та її крайнім лівим рукавом. Ще більше завитків виглядають так, ніби вони висять між ядрами галактик. Ще одне продовження "дрейфує" від вершини більшої галактики, утворюючи тонкий, напівпрозорий рукав, який практично втікає за межі екрана.
Обидві галактики мають високі темпи зореутворення, немов незліченні окремі серця, що тріпочуть по всіх їхніх рукавах. Щороку галактики виробляють еквівалент двох десятків нових зірок розміром із Сонце. Наша галактика Чумацький Шлях на рік утворює лише еквівалент двох-трьох нових зірок, подібних до Сонця. За останні десятиліття в обох галактиках також відбулося сім відомих наднових, що є високою кількістю порівняно з тим, що у Чумацькому Шляху відбувається в середньому одна наднова кожні 50 років. Кожна наднова, можливо, розчистила простір у рукавах галактик, перегрупувавши газ і пил, які згодом охолонули й дозволили утворитися багатьом новим зорям.
Щоб виявити "послідовність дій" зореутворення, шукайте яскраво-сині ділянки, зафіксовані "Габблом" в ультрафіолетовому світлі, а також рожеві та білі області, деталізовані в основному за допомогою даних "Вебба" в середньому інфрачервоному діапазоні. Більші скупчення зірок відомі як надзоряні скупчення. Шукайте приклади таких скупчень у верхньому спіральному рукаві, який обертається над більшою галактикою та направлений ліворуч. Іншими яскравими областями в галактиках є мініспалахи -- місця, де багато зірок утворюються у швидкій послідовності. Крім того, верхня й нижня "повіки" IC 2163, меншої галактики зліва, заповнені новими зоряними утвореннями та яскраво горять.
Що буде далі з цими спіралями? Протягом багатьох мільйонів років галактики можуть неодноразово пролітати одна повз одну. Цілком можливо, що їхні ядра та рукави зіллються, залишивши після себе повністю змінені рукави та ще яскравіше, схоже на циклопа, "око" в ядрі. Процес зореутворення також сповільниться, коли запаси газу та пилу вичерпаються, і сцена заспокоїться.