Виявлено одну з найбільших чорних дір з будь-коли знайдених, вважають астрономи

Скориставшись явищем, званим гравітаційним лінзуванням, астрономи вважають, що виявили чорну діру, яка перебуває на верхній межі того, наскільки теоретично великими вони можуть бути.

Про це повідомляють OstanniPodii.com.

Коли гравітаційне поле галактики переднього плану викривляє світло фонової галактики, то виникає гравітаційна лінза, що означає, що ми спостерігаємо її більше одного разу. Подібно до справжньої лінзи, це також збільшує фонову галактику, даючи змогу вченим вивчати її більш детально.

Команда астрономів, використовуючи гравітаційне лінзування та суперкомп′ютерне моделювання уважно вивчила, як світло вигинається можливо чорною дірою всередині галактики Abell 1201, яка перебуває у кілька мільярдів світлових років від Землі.

Вони вважають, що виявили у цій галактиці переднього плану надмасивну чорну діру -- об′єкт, маса якого більш ніж у 30 мільярдів разів перевищує масу нашого Сонця, -- масштаб, що рідко спостерігається астрономами.

Це перша чорна діра, виявлена за допомогою методу, за якого команда моделює проходження світла через Всесвіт сотні тисяч разів. Кожна симуляція включає чорну діру різної маси, яка змінює шлях світла до Землі.

Коли дослідники включили надмасивну чорну діру в одну зі своїх симуляцій, шлях світла з далекої галактики до Землі збігся з тим, який було видно на реальних зображеннях, зроблених космічним телескопом "Габбл".

Результати дослідження вже опубліковані в журналі "Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства" у статті "Абелл 1201: Виявлення ультрамасивної чорної діри в сильній гравітаційній лінзі".

Відео, що показує, як астрономи за допомогою гравітаційного лінзування виявили надмасивну чорну діру в галактиці, віддаленій від нас на 2 мільярди світлових років.

"Ця конкретна чорна діра, маса якої приблизно у 30 мільярдів разів більша за масу нашого Сонця, є однією з найбільших з будь-коли виявлених і перебуває на верхній межі того, наскільки великими, на нашу думку, теоретично можуть стати чорні діри, тож це надзвичайно захопливе відкриття", - сказав провідний автор дослідження доктор Джеймс Найтінгейл з фізичного факультету Даремського університету.

Більшість з найбільших чорних дір, про які знають астрономи, перебувають в активному стані, коли матерія, притягнута до чорної діри, нагрівається та вивільняє енергію у вигляді світла, рентгенівських променів та іншого випромінювання.

"Однак гравітаційне лінзування дає змогу вивчати неактивні чорні діри, що наразі неможливо в далеких галактиках. Цей підхід може дозволити нам виявити набагато більше чорних дір за межами нашого локального всесвіту та показати, як ці екзотичні об′єкти еволюціонували далі в космічному часі", - зазначив доктор Найтінгейл.

Дослідження, в якому також взяв участь німецький Інститут Макса Планка, відкриває привабливу можливість того, що астрономи зможуть виявити набагато більше неактивних і надмасивних чорних дір, ніж вважали раніше, і вивчити, як вони стали такими великими.

Історія цього конкретного відкриття почалася ще 2004 року, коли астроном Даремського університету професор Аластер Едж помітив гігантську дугу гравітаційної лінзи під час перегляду зображень огляду галактик.

Минуло 19 років, і за допомогою деяких зображень з надзвичайно високою роздільною здатністю, отриманих з телескопа "Габбл", і моделювань на суперкомп′ютері DiRAC COSMA8 в Даремському університеті, доктор Найтінгейл та його команда змогли повернутися до цього питання й вивчити його далі.

Команда сподівається, що це перший крок до глибшого вивчення таємниць чорних дір, і що майбутні великомасштабні телескопи допоможуть астрономам вивчити ще більш віддалені чорні діри, щоб більше дізнатися про їхні розміри та масштаби.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.