Астрономи з′ясували, як харчується чорна діра

Вчені отримали пряму візуалізацію процесу живлення чорної діри в ядрі галактики NGC 1566, і з′ясували, що затемнювати високоенергетичне випромінювання може пил, що падає у чорну діру.

Про це розповідають в Інституті астрофізики Канарських островів (IAC).

Чорні діри в центрах галактик – найзагадковіші об′єкти Всесвіту не тільки через величезну кількість матеріалу в них, що в мільйони разів перевищує масу Сонця, а й через неймовірно щільну концентрацію речовини в об′ємі, що не перевищує об′єм нашої Сонячної системи. Коли вони захоплюють матерію з навколишнього середовища, вони активізуються і можуть випромінювати величезну кількість енергії у процесі захоплення, хоча непросто виявити чорну діру під час цих епізодів захоплення, які відбуваються нечасто.

Однак під час дослідження, проведеного під керівництвом Алмудени Прієто з IAC було виявлено довгі вузькі пилові нитки, які оточують і живлять ці чорні діри в центрах галактик, і це може бути природною причиною затемнення центрів багатьох галактик, коли чорні діри в їх ядрах активні. Результати цього дослідження нещодавно були опубліковані в журналі "Щомісячні повідомлення Королівського астрономічного товариства".

Використовуючи зображення з космічного телескопа Хаббла, Дуже великого телескопа (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO) та Атакамського великого міліметрового масиву (ALMA) у Чилі, вченим вдалося отримати пряму візуалізацію процесу ядерного живлення чорної діри в галактиці NGC 1566 цими нитками. Об′єднані зображення дають знімок, на якому можна побачити, як нитки пилу відокремлюються, а потім прямують безпосередньо до центру галактики, де вони циркулюють і обертаються по спіралі навколо чорної діри, перш ніж вона їх проковтне.

"Ця група телескопів дала нам абсолютно новий погляд на надмасивну чорну діру завдяки зображенню з високою кутовою роздільною здатністю та панорамною візуалізацією її оточення, оскільки дозволяє нам простежити за зникненням пилових ниток у міру їх падіння у чорну діру", - пояснює Альмудена Прієто, перша автор роботи.

Дослідження є результатом довгострокового проєкту PARSEC IAC, мета якого – зрозуміти, як надмасивні чорні діри прокидаються зі свого тривалого життя у сплячці, а після процесу, в якому вони акреціюють матеріал зі свого оточення, стають найбільш потужними об’єктами у Всесвіті.

! Читайте ще цікаві новини про космос на сайті, або слідкуйте за ними на Facebook.